Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ




СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
ДІАГНОСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ ЛІСУ

ДІАГНОСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ ЛІСУ


Діагностичні ознаки типів лісу (табл.1) наведені на основі багаторічних досліджень. За цими матеріалами складений визначник типів лісу. Складання таких діагностичних таблиць зумовлене практичною необхідністю; в них зосереджені всі ознаки типів лісу.

Таблиці складені на основі аналізу фактичного польового матеріалу і розкривають зміст основних трьох показників:

- місцезнаходження, куди віднесені поширення, приуроченість до рельєфу, висота над рівнем моря;

- грунтові умови: назва генетичного типу грунту і його різновидностей, потужність грунтового профілю, материнська порода;

- рослинність всіх ярусів: деревостан, підріст, чагарниковий ярус, трав’янисте і мохово-лишайникове покриття.

Крім того, наведено типи похідних деревостанів.

ТЛРУ

Тип лісу 

і його 

індекс

Місцезна-ходження типу (зустрічність, приуроченість до рельєфу, ВНРМ)

Грунтові  умови: грунт, потужність профілю, материнська порода

Рослинність
деревна трав’яниста
корінні насадження

живий нагрунтовий покрив (рослини-індикатори)

деревостан підріст
1 2 3 4 5 6 7
Аз 

Вологий смерековий- сосновий бір (Аз-смС)

Верхній пояс гірської зони (900-1450) на випуклих верхніх і середніх частинах схилу всіх експозицій крутістю 15-300

Грунтовий профіль відсутній. Дрібнозем в мікропо-ниженнях і в щілинах скелетних оголень чи кам’янистих розсипах.

Преважає сосна звичайна і смерека ІУ бонітету, розташу-вання групове, інколи рідкі біогрупи чи поодинокі дерева. В домішці береза

Підлісок рідкий, одиночно в місцях грунтового субстрату горобина. Відновлення незадовільне.

Переважать оліготрофи мезофіти: брусниця, чорниця, вереск, водянка чорна, оленячий  мох,   глокомій проростаючий, дікранум хвилястий, зозулин льон яліцевидний,  кладонія     альпійська

Вологий гірсько-сосновий бір (АзСг)

Зустрічається у високогірному поясі Карпат, займає всі експозиції за винятком випуклих і прірвистих південних схилів. Висоти 1400- 1700 м над рівнем моря. 

 Грунти слабороз-винуті торф’янисто- підзолисті. потужність торф’янисто- перегнійного горизонту    20-25 см. Тріщини пісковика заповнені дрібноземом.

 Суцільні зарості із сосни гірської висотою  від 0,5 до 2 м.

В рідкому підліску зустрічаються: горобина звичайна, верба козяча, верба сілезька, яловець сибірський. Відновлення задовільне.

Чорниця, брусниця, молонія,  водянка чорна, ожина лісова, баранець звичайний.  Із мохів: глокомій проростаючий, цетрарія ісландська, зозулин льон ялівцевидний, дікранум хвилистяй, оленячий  мох.

 А4

Сирий смереково- сосновий бір  (А4 -смС)

Зустрічається в середньогірсь- кій зоні Карпат на схилах до 150 переважно на експозиціях північних румбів на висотах 800- 1100 н.р.м.

Торф’яно-болотні, часто підзолисті з шаром торфу до 30 см. Розвиваються на кам’янистих первинних осипах з погани дренажем.

Переважає сосна звичайна ІУ бонітету з низько- рослою смерекою і березою.

Рідкий. Інколи зустрічається горобина звичайна, верба козяча, крушина ламка. Відновлення сосни як правило, на прогалинах. Підріст смереки розвинутий слабо.

У покриві переважають сфагнуми, зозулин льон  звичайний. Характерні водянка чорна, буяхи,  журавлина болотяна, глюкомій  проростаючий, плеврозіум Шребера, перистий мох, багно болотне.

 В2 Свіжий смереково - сосновий субір (В-смС) Зустрічається рідко в основному на схилах південних експозицій у Горганах на висотах 500 1200 м н.р.м.

Слабо-розвинуті гірсько- підзолисті  грунти потужністю  до 40 см, сильно-скелетні з виходом на поверхню пісковика

 Панує сосна звичайна, в другому ярусі смерека, береза, інколи осика. Бонітет ІІІ-ІУ  Крушина ламка, верба козяча, яловець сибірський і звичайний, горобина звичайна. В підрості зустрічається смерека і осика.

 Деревій звичайний, мітлиця велетенська, дзвоники скупчені, чорниця, брусниця, котячі лапки карпатські, очиток карпатський, орляк, золотушник звичайний, суниця лісова. Моховий і лишайниковий  покрив формують: цетрарія ісландська, оленячий мох, дікранум війчастий, зозулин льон яловцевидний.

 Вз  Вологий смереково-сосновий субір (Вз-смС) Займає схили різних експозицій за винятком випуклих південних форм. поширений в діапазоні висот 800-1100 м н.р.м.

Слабо-розвинуті кам’янисті буроземи потужністю до 40 см, рідше гірсько-підзолисті сильноскелетні грунти

 В першому ярусі панує сосна ІІ-ІІІ бонітету, другий ярус формує смерека ІІІ-ІУ бонітету. В домішці береза. Підлісок дуже рідкий із крушини ламкої, горобини звичайної, верби козячої, яловця сибірського.

Осока заяча, щитник шартрський, підбілик альпійський, тирлич ваточнико- видний, звіробій альпійський, ожика лісова, баранець звичайний, плаун річковий і булавовидний, чорниця, пальчато- коренник плямистий, глокомій проростаючий, левкобріум сизий, зозулин льон яловце-видний, перистий мох.

Вологий ялицево-смерековий субір (Вз-яцСм)  На схилах переважно північних і західних експозицій. зустрічається на висотах 650-1300 м н.р.м. повсюдно)

 Гірсько- підзолисті, сильно-скелетні, малопотужні (40см) на елювії-делювії пісковиків.

 Переважає смерека ІІ-ІІІ бонітету з домішкою ялиці ІІІ-ІУ бонітету і берези  Такий же  Такий же

 С2

 

   
Свіжа смереково-ялицева субучина (С2- СмЯцБк) Зустрічається переважно на випуклих формах південних експозицій крутизною до 20-350 в Прикарпатті

Бурі лісові середньо-щебенисті і скелетні потужністю  40-60 см  (80см)

До панівного вдеревостані бук ІІ бонітету домішується: ялиця, смерека, рідко береза, явір. Рідкий з участю бруслини бородавчастої, верби козячої, крушини ламкої, ліщини, горобини звичайної.

Невеликими плямами зустрічаться зозулин льон яловцевидний, плеврозіум Шребера, дікран війчастий, глюкомій проростаючий. Як правило, папоротники і квасениця відсутні. Рідко: сольданелла гірська, підбілик альпійський, міцеліс стінний.

 Свіжа смереково- ялицева субучина (С2-СмЯцБк)  Зустрічається переважно на випуклих формах південних експозицій крутизною до 25-350 в Прикарпатті на висоті 600-960 м н.р.м.

 Бурі лісові середньо- щебенисті і скелетні потужністю 40 -60 см (80см)

 До панівного в деревостані бука ІІ бонітету домішуються: ялиця, смерека, явір, рідко береза.  Рідкий з участю бруслини бородавчастої, верби козячої, крущини ламкої, ліщини, горобини звичайної  Теж.
 Свіжа смереково- букова яличина (С2-СмБкЯц)  Зустрічається в середньому поясі на всій території Карпат в межах 650-1000 м н.р.м.  Теж, що і вище, часто профіль укорочений в результаті змиву.  У двоярусному деревостані ялиця І бонітету з домішкою смереки, берези, бука і осики.  У підліску аналогічні види. В підрості благонадійний ярус ялиці, смереки і бука.  Теж.
 Свіжа буково-ялицева сусмеречина (С2-БкЯцСм) Займає середній пояс гірської зони на всій території Карпат на висотах 800-1200 м н.р.м. Буроземні або дерново-слабопідзолені на елювії-делювій пісковика, потужністю до 1 м. Смерека І бонітету із значною участю (20%) ялиці,бука. В домішці явір, береза, липа. У підліску бузина чорна і червона. Відновлення всіх порід хороше.  Теж.
 С3    Волога смереково- ялицева субучина (С3-СмЯцБк) в комплексі з смереко-вими субучинами) Поширений  на всій території Карпат в межах висот 500 м н.р.м. Гірсько-лісові буроземні потужністю до 60-70 см, які сформувались  на глинистих піщаних  сланцях. Бук ІІ бонітету. У домішці постійні ялиця і смерека. У рідкому підліску: ліщина, верба козяча. Відновлення добре.  Щитник чоловічий, ожика лісова, квасениця, чорниця,веснівка дволиста, зірочник ланцетовидний, грушанка  круглолиста і однобока,  золотушник звичайний,  одинарник європейський,   герань лісова,   плаун булавовидний, перлівка поникла, чина весняна, орляк, фіалка дивна, безщитник жіночий, міцеліс стінний, герань Роберта, зніт гірський, молочай мигдалевидний. Із мохів: євринхіум, глокомій проростаючий, зозулин льон,   листяні мохи.
Волога букова суяличина (С3-БкЯц) в комплексі з С3-СмБкЯц Поширений на всій території Карпат в межах висот 500-800 (1000) н.р.м.  Бурі гірськолісові потужністю  до 90 см опідзолені на елювії- делювії карпатського флішу. Домінує ялиця в І-му ярусі І бонітету, в 2-му ярусі бук і смерека. В домішці береза, явір і осика.  Горобина, жимолость, спірея в’язолиста, вовчі ягоди звичайні, смородина карпатська. Відновлення добре.  У типі рідко чорниця  і брусниця, рідше моховий покрив. Переважає квасениця, постійні атрагена альпійська, сугайник австрійська, зубниця залозиста.
Волога буково-ялицева сусмере-чина (С3-БкЯцСм) Зустрічається повсюдно на висотах 750-1200 м н.р.м Бурі гірськолісові потужністю  до 60 см, щебенисті і скелетні. Переважає смерека І бонітету з домішкою ялиці, бука, явора і берези.  Теж  Теж
Волога  чиста субучина (С3-Бк) Поширений вище верхньої границі граба на висотах 600-900 м н.р.м в Прикрпатті Грунти змиті, буроземні кам’янисті суглинисті на глинистих сланцях і пісковиках.  Панує бук з незначною домішкою явора, берези, осики.  Підліску немає. Відновлення задовільне

Крім рослин, відмічених в попередньому типі, виділяються: зубниця бульбиста, осока лісова, підмаренник запашний, купина багатоквіткова, ранник вузлуватий, живокіст лікарський, безщитник жіночий, квасениця, жовтець їдкий, материнка. Мохи постійні ті,   що у попередніх типах, часто глокомій проростаючий.

Волога ялицева сусмере-чина (Сз-ЯцСм) Зустрічається на експозиціях північних румбів в межах висот 800-1250 м н.р.м. (повсюдно)

Бурі гірсько-лісові  потужністю  до 80 см,  щебенисті, опідзолені.

Смерека І-бонітету з домішкою ялиці до 20-30%, рідше з домішкою явора і берези Горобина, жимолость чорна, спірея в’язолиста.

Представники надгрунтового покриву. У типі рідко чорниця і брусниця, рідше моховий покрив. Переважає квасениця, постійні атрагена альпійська, сугайник австрійська, зубниця залозиста. 

 С4   Сира смереково-букова суяличина (С4-СмБкЯц) Рідко поширений, але повсюдно в Карпатах на висоті 450-750 м н.р.м.

Гірсько лісові, буроземні, сильнощебе-нисті і оглеєні з торф’нисто-перегнійним горизонтом, середньопо- тужні (до 70 см)

Переважає ялиця ІІ-ІІІ бонітету з домішкою смереки, бука берези, осики

Горобина, жимолость чорна, верба козяча, спірея в’язолиста підріст смереки і ялиці зосереджу- ється на мікро-підвищеннях.

Крім звичних видів, зустрічається: осока рідковолоса, незабудка болотна, жовтець повзучий і їдкий, хвощ  болотний, вербозілля лучне, таволга в’язолиста, гравілат річковий, цірцея альпійська.

Сира буково-ялицева сусмере-чина (С4-Бк-ЯцСм) Зустрічається на всій території КАрпат на висотах 800-1300 м н.р.м.)

Бурі гірсько-лісові  суглинисті, сильно-щебенисті, оглеєні з розвинутою торф’янисто-моховою подушкою   (до 20 см)

Повне панування смереки ІІІ бонітету з домішкою ялиці і бука в 2-му ярусі. Бузина червона, верба козяча, ліщина, верба сілезька, горобина, жимолость чорна, таволга в’язолиста.

Зустрічаються постійно: хвощ великий, щучник дернистий,  коручка  широколиста, калюжниця болотна, теліптерис болотний, безщитник розставле нолистий. Суцільний моховий покрив із глокомією проростаючого плеврозіума  Шребера, еврінхіума, рітідіадельфуса трикутного, зозулиного льону звичайного, сфагнумів.

Сира чиста сусмеречина (С4-См) в комплексі з Д4-См Поширений повсюдно в межах висот 750-1450 м н.р.м. Крім буроземів, звичайно гірськопідзо- листі і торф’я-  но болотні на рівних місцезнаход-  женнях Чисті смерічники  з домішкою осики і берези Бузина червона, верба козяча, ліщина, верба сілезька, горобина, жимолость чорна, таволга в’язолиста.  Теж
Сира сусіро-вільшина (С4-Влс)  Зустрічається в заплавах гірських річок і крутих потоків в межах висот 500-1200 м н.р.м. Лугові мулатові підзолисті, сильно оглеєні на алювіальних відкладах. Головна порода - вільха сіра ІІ бонітету з домішкою смереки, берези. Підлісок рідкий із верби козячої, крушини, горобини. Відновлення насінневе і вегетативне. Найбільш характерні: таволга в’язолиста, безщитник жіночий, незабудка болотна, хвощі, підлісник європейський, жовтець повзучий, петрушка болотна. Мохи: окремими подушками зозултн льон звичайний і яловцевидний, глокомій, плеврозіум Шребера, сфагнуми.
D3  Волога смереково-ялицева бучина (D3-СмЯцБк) Широко поширений на висоті 700-1150 м н.р.м. на північних і східних експозиціях Лісові буроземи потужністю більше 1 м, щебенисті на елювії-делювії піщано-глинистих сланців, оглеєні. Домнує бук І-Іа бонітету з домішкою ялиці, смереки, явора, клена гостролисто-  го, в’яза, берези і осики.  Погано розвинутий, одиночно ліщина, бузина червона, горобина. Відновлення добре.  Покрив погано розвинутий, постійно зустрічається: безщитник жіночий, воронець   колосистий, підлісник європейський, переліска багаторічна, вербозілля лучне. підмаренник запашний, цірцея паризька, багаторядник шипуватий, лунарія оживаюча, зубниця залозиста і бульбиста, вероніка дібровна, кропива.
Волога буково-ялицева смеречина (D3-БкЯцСм) Поширений на всій території Карпат в діапазоні висот 750-1100(1200) м н.р.м. на схилах всіх експозицій крім південних Бурі гірськолісові, опідзолені, щебенисті, суглинисті на елювії-делювії карпатського флішу. Панує смерека І-Іа бонітету в домішці бук, ялиця, явір, клен гостролистий, в’яз гірський  Підлісок добре розвинутий із горобини, жимолості чорної, спіреї в’язолистої, смородини альпійської. Відновлення добре. Покрив багатий навіть у високоповнотний насадженнях. Найбільш постійними видами є: квасениця, веснівка дволиста, шавлія залозиста, цірцея альпійська, ожика волосиста, зубниця, сугайник австрійський, лунарія оживаюча, зірочник лісовий, воронець колосистий, живокіст серцевидний, міцеліс стінний, молочай мигдалевидний. З папоротників відмічені: чоловічий, жіночий, буковий і Ліннея, цистоптеріс ламкий, багаторядник списовидний та ін.

Волога смереково-букова яличина (D3-СмБкЯц) з фрагментами свіжуватих підтипів.

Зустрічається повсюдно на висотах 600-1000 м н.р.м. Займає північно-східні і південно-західні експозиції. Лісові буроземи потужністю більше 1 м, щебенисті на елювії-делювії піщано-глинистих сланців, оглеєні, але на відміну відгрунтів смеречин, менш щебенисті з оглеєним ілювіальним горизонтом.
Переважає ялиця з участю бука і смереки, а також з домішкою явора, ільма, берези. Бонітет І-Іа. Підлісок відсутній або поодиноко бузина червона, ліщина, вовчі ягоди звичайні, жимолость чорна. Відновлення добре. Покрив багатий навіть у високоповнотний насадженнях. Найбільш постійними видами є: квасениця, веснівка дволиста, шавлія залозиста, цірцея альпійська, ожика волосиста, зубниця, сугайник австрійський, лунарія оживаюча, зірочник лісовий, воронець колосистий, живокіст серцевидний, міцеліс стінний, молочай мигдалевидний. З папоротників відмічені: чоловічий, жіночий, буковий і Ліннея, цистоптеріс ламкий, багаторядник списовидний та ін.
 D4 Сира чорно-вільшина (D4-Вхч) Зустрічається повсюдно невеликими ділянками до 500 м н.р.м. Грунти дернові слабопідзолені з добре розвинутим глеєвим горизонтом, важко і легко суглинисті. Панує вільха з рідкою домішкою ясена, ільма, липи, осики, явора, вільхи сірої. Підлісок з ліщини , крушини, верб, калини, вовчих ягід, звичайних. Зустрічається: страусове перо звичайне, дріоптерис болотний, самосил гайовий, горлянка повзуча. Характерні мохи: глокомій, рітіадельфус трикутний, мох хвилястий.
             

Екологічна оцінка рослин-індикаторів

Назва рослин - індикаторв Індикаторна оцінка рослин
Українська Латинська A B C D 1 2 3 4 5
Анемона дібровна                 Anemone nemorosa L.                x      +     +            +     +     +           
Багно звичайне Ledum palustre L. + +           + +
Барвінок малий Vinca minor L.     x +   + x    
Баранець звичайний Lycopodium selago L.   + +       + +  
Безщитник жіночий Athyrium filix-femina (L.)     + +     + +  
Береза повисла Betula pendula Roth + + +     + + +  
Березка польова Convolvulus arvensis L.   x x     x x    
Берека Sorbus terminalis (L.)     x +     + +  
Борщівник європейський Heracleum spondylium L.     + +     + +  
Брусниця Vaccinium vitis-idaea L. + + +     + + +  
Бузина червона Sambucus racemosa L.     + +   + + +  
Бузина чорна Sambucus nigra L.     + +   + + +  
Бук лісовий Fagus sylvatica L.   x + +   + + +  
Буяхи, лохина Vaccinium uliginosum L. + + x     + + +  
Верба козяча Salix caprea L. x + +     + + +  
Верес звичайний Calluna vulgaris (L.) Hull. + + x   x + +    
Верболіззя лучне Lysimachia nummularia L.      +      
Вільха сіра Alnus incana (L.) Moench    x +  
x  +
Вовче тіло болотне Comarum palustre L.   x + +       + x
Вовчі ягоди звичайнi Daphne mezereum L.     + +   + + x  
Вороняче око звичайне Paris guadrifolia L.       +   + + x  
В’яз голий (гірський) Ulmus glabra (U.scabra Mill.)       +   x + x  
Гірчак перцевий Polygonym hydropiper L.       +      
Герань лісова Geranium sylvaticum L.       +      
Глід одноматочковий Crataegus  monogyna Lacg.    x    
Горобина звичайна Sorbus aucuparia L.   x +  +    
Граб звичайний Carpinus betulus L.          
Груша звичайна Pyrus communis L.    х х     
Деревій звичайний Achillea submillefolium Klok  +        
Дзвоники персиколисті Companula persicifolia L.          
Дуб звичайний Quercus robur L.   х  х х   
Дуб скельний Quercus petraea Liebel.     +    
Дягель лікарський Archangelica officinalis Hoff     + +     x +  
Живокіст лікарський Symphytum officinale L.     + +   + + х  
Жимолость чорна Lonicera nigra L.   x +       + +  
Жовтець їдкий Ranunculus acris L.   х + +     х + +
Жовтець повзучий Ranunculus acris L.     + +     х + +
Жовтозілля дібровне Senecio nemorensis L.     + +     + +  
Жовтозілля субальпійське Senecio subalpinus Koch.   + +       + +  
Жовтозілля Фукса Senecio fuchsii C.C.Gmel.     + +   + + +  
Журавлина болотна Oxycoccus palustris pers. + +           + +
Заяча капуста велика Sedum maximum (L.) Sut. + +         + +  
Звіробій звичайний Hypericum perforatum L. + + +   + +      
Зозулинець серценосний  Orchis cordatus Fr.   + +       + + +
Золотушник звичайний Solidago vigaurea L.   + +   + + +    
Калина звичайна Viburnum opolus L.     х +   + + +  
Калюжниця болотна Caltha palustris L.     + +       + +
Квасениця звичайна Oxalis acetosella L.   х + +     + +  
Клен гостролистий Acer platonoides L.     + +   + + +  
Конвалія звичайна Convallaria majalis L.    +        
Копитняк європейський Asarum europaeum L.      x      
Костриця овеча Festuca ovina L.    +        
Кропива дводомна Urtica dioica L.     х +   + + +  
Крушина ламка Frangula alnus Mill.      
Купина багатоквіткова Poligonatum multiflorum L.     +    
Липа серцелиста Tilia cordata Mill.     +    
Ліщина звичайна Corylus avellana L.     + +   + + x  
Лунарія оживаюча Lunaria rediviva L.     x +   + +    
Малина Rubus idaeus L.     + +   + +    
Материнка звичайна Origanum vulgare L.   + +   + +      
Мати-й-мачуха Tussilago farfara L.     + +     + + +
Медунка лікарська Pulmonaria officinalis L.   + + x   + + x  
Модрина європейська Larix decidua Mill.(L.europ.)   x +     + +    
                     
77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX