Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ








СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОЛОГО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ БУКЛЕТ

ЕКОЛОГО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ


Характеристика туристичних маршрутів
Маршрут №1
с. Вишків – с. Сеничів – урочище Перенизь – урочище Бескидівець – Торунський перевал – с. Вишків


Вид туризму – пішохідний з елементами автомобільного.
Вид траси маршруту – кільцевий.
Протяжність пасивної частини маршруту – 7 км.
Протяжність активної частини маршруту – 10 км.
Тривалість – 6-7 годин.
Оптимальна кількість у групі – 4-8 осіб.
Аварійні варіанти: у випадку травми або стихійного лиха група сходить у найближчий населений пункт і звідти виїжджає автомобільним або іншим можливим транспортом.

    Початковою точкою маршруту є центральна частина с.Вишків Долинського району Івано-Франківської області. Звідси транспортним засобом туристів доставляють ґрунтовою дорогою до центру села Сеничів.
    Власне звідси розпочинаємо пішохідну частину маршруту. На узвишші можна побачити дерев'яну греко-католицьку церкву Святого Михаїла, яка є досить оригінальною, навколо неї знаходиться сільське кладовище.    Піднімаємося стежкою 400 м вверх по природних луках. Крутизна підйому 15-20°. Переважають агроландшафти, у трав'яному покриві зустрічаються лікарські рослини, які занесені до Червоної Книги України – арніка гірська, дзвоники карпатські та зозулинець. Далі підйом крутизною 25°. На сході відкривається вид на гору Городище, а на південному-сході – на гору Менчіл. Шлях продовжуємо ґрунтовою дорогою через мішаний ліс, серед дерев переважають смереки, берези та явори. Рухаючись вперед, справа можна побачити зруб, де можна було б спорудити альтанку для відпочинку туристів. Поруч знаходиться джерело з прохолодною водою, але його треба облагородити – розчистити та обкласти камінням.
    Через 1000 м виходимо на Торуньський хребет, звідси відкривається широка панорама Карпатських гір, які знаходяться в сусідній Закарпатській області. Тут же є велика біополяна, де можна влаштувати бівуак. Проте поруч немає джерела, тому про воду треба подбати наперед. Через 500 м виходимо з лісу і бачимо роздоріжжя. Нам необхідно звернути вліво. Далі маршрут пролягатиме по межі двох областей – Івано-Франківської та Закарпатської. Також тут проходить газопровід Уренгой – Помари – Ужгород та етиленопровід з Калуша до Угорщини, які далі прямують на Закарпаття.
    Через 100м – урочище Перенизь, тут є поляна, де можна влаштуватися на ночівлю, проте вона потребує відповідних облаштувань. Поруч, зліва є джерело, але його також варто облагородити. За 200 м можна побачити захоронення часів І Світової війни – воно обгороджене, на могилі стоїть дерев'яний хрест. За 60 м вбік – болото, тому треба бути досить обережним. Дорога потребує ремонту. Через 500 м шляху – сильний спуск. Недалеко розташована біополяна та джерельце, які варто облагородити. Тут варто було б спорудити альтанку та столики з лавочками для відпочинку та зробити відповідні настили під намети. Протягом усього маршруту зустрічаються великі поляни, де росте чорниця та ожина.
    Далі рухаємося урочищем Бескидівець ґрунтовою дорогою. Проте вона сильно пошкоджена, заболочена і розмита, тому потребує термінового ремонту. Цю частину траси можна також пройти і лісом, який іде попри дорогу. Через 2 км, при виході на перевал, можна побачити місце, де влітку знаходиться табір кочових циган.
    Рухаючись вниз, з лівої сторони, вже на самому перевалі туристи можуть побачити старе кладовище, де поховані офіцери австро-угорського війська, що збереглося ще з часів І Світової війни (1914-1918 рр.). Поховання є досить своєрідним: всі могили розташовані колом, а в центрі похований генерал, хрести є білими та мають однакові розміри та форму. Поряд з правої сторони знаходиться пам'ятний знак, що представляє собою величезний, обтесаний у шестикутній формі камінь і є присвячений жертвам війни.
    Торуньський перевал має висоту 941 м над рівнем моря. Через нього проходить траса Івано-Франківськ – Хуст, тому тут є дуже вигідне транспортне сполучення. Так до с.Вишків – 3 км, до Вигоди – 38 км, до с.Торунь – 7км, на Новоселецький перевал – 14 км, на озеро Синевір – 12 км. Перевал є кордоном між Івано-Франківською та Закарпатською областями.
    Територія Торуньського перевалу досить непогано облаштована. Є карта Міжгірського району Закарпатської області, дороговкази та маркування. Це є дуже важливо, адже з цієї точки маршрут може бути продовжений у різних напрямках, за бажанням туристів. Тут знаходиться туристично-відпочинкова зона Вишівського лісництва – 2 альтанки, грибок, 3 дерев'яні столи з лавочками, озеро штучного походження площею 0,04 га. Поруч у долині потічка знаходиться облагороджене джерело, 2 столики з лавочками, мангал та двохсекційна альтанка.
    Далі маршрут продовжуємо шосейною дорогою, яка веде до с.Вишків –нашої початкової та кінцевої точки подорожі. Дорога з двох сторін оточена мішаним лісом. До с.Вишків з перевалу всього 3 км, тому перехід короткий і досить простий.
    Туристичний маршрут с.Вишків – с.Сеничів – урочище Перенизь –урочище Бескидівець – Торуньський перевал – с.Вишків є цікавим, пізнавальним та легким у його подоланні. Тому він є досить перспективним і після проведення організаційних та облаштувальних робіт користуватиметься великою популярністю серед широкого кола туристів.

Маршрут №2
с. Вишків – Торуньськии перевал – урочище Стефкова – урочище Присліп – урочище Сіда – с. Вишків


Вид туризму – пішохідний з елементами автомобільного.
Протяжність пасивної частини маршруту – 3 км.
Протяжність активної частини маршруту – 14 км.
Тривалість – 2дні.
Оптимальна кількість у групі – 4-8 осіб.
 Аварійні варіанти: у випадку травми або стихійного лиха група сходить у найближчий населений пункт і звідти виїжджає автомобільним або іншим можливим транспортом.


    В результаті навчально-пізнавальної експедиції на території Вишківського лісництва можна скласти наступний туристичний маршрут.
    Початковою точкою маршруту є центральна частина с.Вишків Долинського району Івано-Франківської області. Звідси транспортним засобом туристів доставляють по трасі Івано-Франківськ – Хуст до Торуньського перевалу. Тут можна оглянути пам'ятні поховання жертв Першої Світової війни (1914-1918рр.). На території перевалу знаходиться туристично-відпочинкова зона – 2 альтанки, 3 дерев'яні столи з лавочками, озеро штучного походження площею 0,04 га. Поруч у долині потічка знаходиться облагороджене джерело, 2 столики з лавочками, мангал та двохсекційна альтанка.
    Власне звідси розпочинаємо пішохідну частину маршруту. Піднімаємося по ґрунтовій дорозі приблизно 700 метрів вверх і тут побачимо роздоріжжя. Направо дорога веде до с.Торунь та с Лопушний, а вліво – наш маршрут. Через 50 метрів після розвилки виходимо на наступний підйом, нахил якого має 20º. Подолавши вершину гори Кам'янки, виходимо на г.Магуру.   Звідси  розкривається   широка  панорама  Українських  Карпат. Маршрут проходить різновисотною ґрунтовою дорогою серед смерекових лісів та полонин, де необхідно встановити декілька столів з лавками, навісів від дощу, мангали, заготовити з ближніх лісосік дрова. Справа по шляху – гірські хребти (г. Озірна – 1495,9 м), що розташовані на території національного природного парку «Синевир».
    Продовжуємо маршрут. На нашому шляху зустрічаємо велику біополяну (на цьому місці знадобилося б встановити декілька дерев'яних лавок з столами), – це підніжжя гори Вишківський Горган (1439,9 м н.р.м.). Тут планується одноденна стоянка – на півдні від неї приблизно за півтори- дві години ходу через урочище Стефкова, по долині ріки Красний Звір, – озеро Синевір.
Після повернення на місце привалу, наступного дня зранку, туристи вирушають головним маршрутом. На шляху зустрічаємо полонину, на території якої велика різноманітність лікарських рослин, занесених до Червоної Книги України (зозулинець, арніка, чебрець, звіробій та ін.). Справа від неї на території Закарпаття знаходиться лісосіка. Тут повертаємо вліво і мисливською стежкою прямуємо до урочища Присліп. В лісовій гущавині зустрінемо джерельце, яке вважається початком ріки Присліп, що є притокою ріки Мізунька. Доцільно тут провести відповідні очищувальні роботи, та встановити обладнання для відпочинку туристів. Подорожуючи далі мисливською стежкою, виходимо до урочища Сіда. Це урочище представляє собою унікальний середньогірний рельєф з луками, де розташовані декілька будинків та дач. Він є перспективним для подальшого рекреаційного використання. В майбутньому тут буде значний рекреаційний вузол, адже можливе встановлення та будівництво різноманітних рекреаційних та спортивних закладів. Серед іншого – можливість розвитку клімато- та фітотерапії.
Далі йдемо ґрунтовою дорогою вздовж р.Мізуньки, прямуючи до с.Вишків, що є кінцевою точкою нашого туристичного маршруту.

Маршрут №3
Вишківський перевал - г. Городище - с. Вишкове


Протяжність – 7-8 км.
Середня тривалість – 3-4 год.

    До Вишківського перевалу (986 м н.р.м.) найдоцільніше добратись автотранспортом чи місцевим гужовим транспортом, оскільки перевал знаходиться на головній дорозі, що пролягає між Закарпаттям (Міжгірський район) та Івано-Франківською областю (Долинський район), веде до Торуньського перевалу та до озера Синевір.
    Від Вишківського перевалу рухаємось вверх по гірській дорозі. За 300 метрів від початку підйому зліва розташоване джерело з питною водою. Його необхідно облагородити, влаштувати столики з лавками, навіси від дощу. Через 800 м перед нами справа лісосіка (квартал 7 виділ 3), де можна обладнати лавками з навісами, зліва – чудовий краєвид на г. Магура та Горган.
    За 1000 м – розвилка доріг, йдемо вправо вгору, виходимо на мисливську стежку в лісі. Через 400-500 м зліва вниз – на віддалі 40м від стежки – закинутий мисливський будинок, біля якого є джерело. В будинку, після його ремонту чи реконструкції, можна організувати привал, ночівлю, залишити речі.
    Через 500 м виходимо на схил г. Городище, де у кварталі 5 виділ 9 після суцільної рубки можна влаштувати непогану рекреаційну зону короткотермінового відпочинку. Схил порівняно рівний горизонтально, тому є можливість облаштувати лавки з навісами від дощу, столики. Зі схилу перед нами також прекрасний краєвид – на південному заході та півдні – полонина з вершинами Чорний верх, Обнога, на якій розташована телевізійна вишка, та Чорна Ріпа, па заході – вершина з висотою 1205, 2 м, з вершини якої відкривається великий зсув. За цим хребтом розташоване село Верхня Рожанка Львівської області. На півдні – східна частина хребта-полонини Чорний Верх та село Сеничів, хати якого розкинулись горах багатьма хуторами. Площа цього села, за словами місцевих жителів, рівняється Львову.
    Далі по мисливській стежці йдемо вгору, за 1000 м перехрестя стежок: прямо – до Слобідського лісництва, направо вверх – поле Малий Томнатик (джерело), вліво – спуск до с. Вишків, куди ми і звертаємо. Виходимо через 500м на поле Перенізь і спускаємось прямо на Діл і дорогою виходимо до с. Вишків біля греко-католицької церкви навпроти лижних спусків та будівництва туристичного комплексу; нижче по дорозі – православна церква та туристичний комплекс «Високий перевал».
    Цей маршрут розроблено з урахуванням потреб туристів, що подорожують сім'ями і мають намір провести активний відпочинок в горах на вихідні дні, а також для невеликої групи осіб, що цікавляться пішим наметовим туризмом.
    На маршруті є ряд недоліків, які варто виправити. По-перше, потрібно розчистити та прибрати лісосіки, зробити можливим влаштування наметового містечка на них, провести ремонт мисливської стежки та розчистити її, облаштувати на маршруті навіси, лавки, відпочинкові зони.


    Схема туристичних маршрутів по Вишківському лісництву.
 

Бескидське лісництво
Характеристика туристичних маршрутів
Туристичний маршрут № 1
«На озеро Синевір через хр. Горган»


Піший маршрут.
Протяжність маршруту – 13 км.
Тривалість маршруту – один день.
Максимальний склад групи – 5+6 осіб.

    Маршрут починається з урочища "Мельдунок" від контори Бескидського лісництва.
    Пройшовши 2,5 км вузькоколійкою (ВЗК), доходимо до "Верхнього Складу" Бескидського лісництва, де можна побачити навантаження деревини на платформу за допомогою мачти та трактора з лебідкою.
    Пройшовши ще 1,5 км полотном ВЗК можна побачити кордон лісника, який знаходиться в кварталі 14 виділ 25. Кордон лісника – це будиночок, або садиба, призначена для відпочинку лісника, подорожуючих, туристів і т. д.
    Рухаючись далі по ур. "Границя" 1,5 км від кордону лісника дійшли до квартального стовпа, який розділяє 14 і 19 квартали. Далі по маршруту ще 500 м  доходимо до розвилки ВЗК, де починаються урочища "Права-права" та "Права-ліва". Далі рухаємось ур. "Права-права" до закінчення ВЗК.
    Після закінчення ВЗК продовжуємо хід по форелепотоці в напрямку г.Вишківський Горган. Вибравшись на хребет Горган, який починається в кв. 19 і тягнеться через кв. 15 – кв. 13 до Вишківського перевалу. З г.Горган можна побачити гори Менчіла і Мигла.
    Далі наш маршрут пролягає до озера Синевір, яке знаходиться в Міжгірському районі Закарпатської області.
    З хребта через Горган можна спускатися тракторним волоком до кордону між Івано-Франківською та Закарпатською областями, який ділиться квартальною просікою і позначений кордонними стовпами із спеціальними знаками. Перейшовши кордон, входимо на територію Міжгірського держлісгоспу Закарпатської області. Пройшовши 2 км по дорозі "Красний звір" доходимо до маленького села Красне, в якому налічується близько 10 помешкань. Від села Красне, повернувши направо, і пройшовши по дорозі близько 1 км, підходимо до підніжжя Синевірської долини. Піднявшись асфальтованою дорогою 800 м доходимо до озера Синевір.


 
Туристичний маршрут на озеро  Синевир через хр. Горган

 

    Мальовничі береги озера Синевір


    Повертатись до Бескида можна діаметрально зворотною дорогою, або через село Слобода, пониження на вододільному хребті між Магурою та Слободою, долиною правої притоки ріки Синя Магура до її устя, а далі – по долині Синьої Магури до її впадіння у Свічу.


Туристичний маршрут  № 2 «На г. Яйко Ілемське (1680 м) через хребет  г. Сиваня»


Піший маршрут.
Протяжність маршруту – 12 км.
Тривалість – один день.
Максимальний склад групи – 5-6 осіб.

    Маршрут починається з урочища "Мельдунок" від контори Бескидського лісництва.
    Подолавши 2 км по тракторній дорозі, яка прокладена вздовж  р. Свіча, з правої сторони бачимо дві гори. Це – Велика і Мала Мигли. Пройшовши 100 м від Бескидського лісництва ми плавно входимо на територію Свічівського лісництва (обхід №5, який розташований в кв. 18- 22). Пройшовши 100 м від Бескидського лісництва ми плавно входимо на територію Свічівського лісництва (обхід №5, який розташований в кв. 18- 22).
    Пройшовши ще 1 км бачимо розвалений та спалений барак, тут ми звертаємо ліворуч на туристичну стежину. Піднявшись вгору по стежці приблизно 1,5 км виходимо на урочище Тисовий, де на галявині було розміщено годівницю. Тут дорога стає вологішою. З цього місця лягає чудовий краєвид на вершину гори Сиваня.
    Продовжуючи рух ще 1,5 км стежиною, яка з перепадами вела вгору, підходимо до місця "Вітроломів" (де вітер повалив велику кількість дерев). Продовжуємо рух численними завалами близько 800-900 м і присідаємо на відпочинок.
    Відпочивши продовжуємо рухатись далі стежкою, що веде лісом. Пройшовши ще декілька сотень метрів, бачимо велике дерево, яке було розколоте блискавкою. Через 500 м підходимо до підніжжя гори Сиваня.
    Далі рухаючись кам´янистою стежкою, починається підйом на гору. На вершині гори встановлений кількаметровий стовп. З цієї вершини сходимо стежкою через неглибоку сідловину на довгоочікувану гору Яйко Ілемське. Спуск можна здійснити по долині потоку Перебитий.

Туристичний маршрут на г. Яйко-Ілемське через хребет г. Сиваня

Людвиківське лісництво


Характеристика туристичних маршрутів
Туристичний маршрут № 1 Великий Гургулят
Загальна протяжність 10 км
Тривалість проходження 4 год.

    Гора Гургулят (1340 м.) знаходиться на південному-заході від с. Мислівка, на відстані чотирьох кілометрів по прямій. Звісно прямих доріг в Карпатах немає. Цей одноденний маршрут не вимагає ретельної підготовки і можна прогулятися без рюкзака.     В липні – серпні ще й поласувати лісовими ягодами.
    Гору Гургулят у гарну безхмарну погоду можна побачити із с. Мислівка. Воно вдало розкинулося у її підніжжі. З цього села ми беремо старт на вершину гори. Маршрут розпочинається біля потічка, приблизно 50 м вправо від невеличких дерев’яних будиночків місцевого ґазди. Ми йдемо дорогою вліво, проходимо повз ще одну хатинку місцевої жительки попри сінокоси.         Далі дорогою догори розпочинається буково – смерековий ліс віком 60 років. Рухаємося дорогою і звертаємо вправо. Далі – знову  прямо дорогою чи лісом біля  дороги. Вже здолали десь біля 1 км. Потім орієнтуємось на вирубку кв. 20 в 31, де вже зеленіють молоді красуні ялинки. Від квартального стовпчика звертаємо ліворуч в ліс. Це густе смерекове насадження віком 40 років. Рухаємось впоперек невеличкого схилу. Ліс в уяві людей завжди асоціюється з фауною. Послухати спів птахів, помилуватися прудкою пухнастою білкою, зненацька зустріти оленя чи козулю, що може бути кращим для  здорового і повноцінного відпочинку. На нашому шляху можна також побачити цих представників карпатської фауни. У важкодоступних лісових ділянках водяться кіт лісовий і рись, які занесені до червоної книги.
    Пройшовши цей відрізок маршруту виходимо знову на свіжу вирубку площею 0.3 га кв. 21 в 31. Продовжуємо шлях вирубкою догори в напрямку старого смерекового лісу віком 80 років. Тут можна відпочити, набратись сил на підйом. Рослинний надґрунтовий покрив бідний, представлений такими видами рослин: плавун колючий, квасениця звичайна. Після короткого відпочинку рухаємось догори то вздовж то впоперек схилу. Зустрічаються невеликі галявини, тут можна побачити годівниці для диких звірів. Вони створюються для підгодовування  звірів в усі сезони. Одна годівниця розрахована на 15 –20 тварин. Для підгодівлі використовують сіно, гілкові віники, коренеплоди, зерно тощо.
    Через 1.5 години виходимо на поле – вершину гори Малий Гургулят. Тут можна перепочити, поласувати ягодами та заздалегідь приготовленими бутербродами, насолоджуємося краєвидами. Справа відкривається панорама с. Мислівки, видно гори Яйко, Горган Ілемський, Великий Лисак. Зустрічаються обморожені дерева, які залишили незабутнє враження у нас надовго. Дуже різноманітний і цікавий рослинний світ. На вологих ґрунтах біля підніжжя скель, з яких стікає вода зустрічаються справжні квітники. Вони утворюються з таких видів: щавель щитковий, котячі лапки карпатські, подорожник гірський тощо. Такі високогірні, в даний час  досить рідкісні рослини, як білотка альпійська, первоцвіт довгоквітковий,  збереглися тільки на стрімких скелястих  малодоступних місцях. Вони вимагають абсолютної охорони.


    Людвиківське лісництво. Туристичні маршрути на г.Хом та г. В.Гургулят.

     Помилувавшись навколишніми пейзажами йдемо далі. Гора Великий Гургулят у всій красі прямісінько перед нами. Аби дістатися вершини, слід обігнути гору. Стежка веде поміж камінням вкритим мохом, яким через кількасот метрів виходимо на відкриту місцевість, вершину гори Великий Гургулят. Трав’яне покриття представлене чорницею, брусницею, багаторічними лучними травами. Чудові краєвиди відкриваються перед нами, незабутні враження.
    Якщо хочете отримати максимум задоволення за мінімум часу обов’язково скористайтеся цим пішохідним маршрутом “Великий “Гургулят”.

Туристичний маршрут № 2 На Хом


Загальна протяжність 10 км
Тривалість проходження 4 год.

    Маршрут починається на відстані 1700 м. від контори Людвиківського лісництва поблизу газопроводу  «Дружба». Плануючи свій туристичний маршрут ви сподівалися побачити якнайбільше привабливих для людського ока краєвидів Українських Карпат, поринути у велич гір та відкрити щось нове небачене людьми до цього часу. Озброївшись  фотоапаратом ви вирушили в дорогу. Ваш маршрут пролягав від контори лісництва в  с. Мислівка, де  можна провести цікаво  вільний  час, поспілкуватися з лісниками, послухати  розповіді та корисну інформацію про дану територію та кумедні історії, які траплялися з туристами та лісниками. З межі  с. Мислівки, а саме з  11-го кварталу, у сторону Підхом’я відкриваються  прекрасні краєвиди і  ви зачаровані баченим прямуєте далі не знаючи, що на вас  чекає небачена краса. Тут можна влаштували перший  привал на якому  відкриваються чудові краєвиди на вершину  Яйко Ілемське висотою 1680 м,  гору Пустошак  - 1600 м, гору Гургулят – 1309 м.  Послухавши чудовий спів птахів та помилувавшись фауною вирушаємо далі. По ходу  можна зробити фотографії природи та цікавих краєвидів, які спостерігаються з ділянки цього маршруту. Внизу в долині розкинулось с. Мислівка з якого розпочали свій маршрут. Далі продовжуємо рухатися лісовою стежкою на вершину гори Хом з якої відкривається вид на селище  Вигоду і місто  Долину. Чотириста метрів нижче  виходимо на мальовничу галявину з якої бачимо вище названі гори у іншому ракурсі.
    Спускаємось лісовою дорогою по схилу гори Хом, за 500 метрів виходимо на лісову галявину, де можна влаштувати відпочинок.  Досягнувши нашого першо-початкового місця ми повертаємось на початкову точку нашої подорожі.

Свічівське лісництво
Туристичний маршрут № 1
„г.Яйко Ілемське – г. Молода”


Протяжність: 32 км.
Тривалість: 1 день (для окремих груп  – 2 дні).

    Основні пункти на маршруті: гуртожиток Свічівського л-ва – гирло р. Перебитий – хр. Перебитий – г. Яйко Ілемське – г. Поганець – г. Укерня – г. Сиваня – пол. Солотвинка – г. Молода – пол. Солотвинка – гирло р. Сиваня – контора Бескидського л-ва ­– гуртожиток Свічівського л-ва.
    Опис маршруту.
    Зранку від гуртожитку Свічівського л-ва вирушаємо ґрунтовою дорогою на південь. Пройшовши 4 км виходимо до закинутих будівель колишнього поселення лісорубів.
    Тут ще до сьогодні збереглися залишки магазину, їдальні, бані, клубу тощо.
    Минувши  будівлі, проходимо повз діючу контору Бескидського л-ва, поряд – діючий гуртожиток лісорубів.
Рухаючись далі у тому ж південному напрямку, приблизно через 50-100 м виходимо до першої розвилки де звертаємо  ліворуч.
    Дорога проходить через великі вітровально-буреломні завали. Рухатись слід долиною правої притоки р. Свіча – р. Перебитий.
    Після першого роздоріжжя, подолавши відстань у 1 км,  натрапляємо на ще одне: прямо – у верхів’я  р.Перебитий, направо стрімкий підйом на хр. Перебитий, повертаємо праворуч.
    Підйом крутим схилом займе 30-40 хв., – це можливо найважча ділянка маршруту.
    На хребті стежка проходить через старий зруб, що вже частково заріс насадженнями – „піонерами”. Пройшовши гребенем 500 м заходимо у ліс. Тут проходить стежка, що далі у східному напрямку веде до полонини. Звідси вже чітко проглядаються вершини г. Яйко Ілемське та г. Поганець.

      Від полонини 15 хв. ходу на схід – і ми вже у сідловині між г.Яйко  Ілемське та г.Поганець. Тут є облаштоване місце для ночівлі проте відсутнє джерело питної води.
    З сідловини на північ проходить вторована стежка „райсшток”, що веде прямо на вершину. Від сідловини до вершини приблизно 20 хв. ходу.

    Вершина  г.Яйко Ілемське 1680 м н.р.м. На вершині кілька викладених з каменю турів, в один  з яких вмуровано  невеликий хрест з нержавійки.
    З вершини Яйка Ілемського відкриваються захоплюючі краєвиди на Центральні Горгани. З півночі та північного сходу – хр.     Аршиця, з південного сходу – г. Яйко 1596 м н.р.м., г. Молода 1723,8 м н.р.м., на півдні простягаються вершини г. Поганець 1668 м н.р.м., г. Укерня 1620 м н.р.м., г. Сиваня 1642 м н.р.м.. Із заходу проглядається долина р. Свіча, г. Менчул 1450,8 м н.р.м., а з північного заходу – с. Мислівка.
    Зробивши невеликий привал та чергову фотосесію вирушаємо далі на південь тією ж стежкою, що й піднімались.
    Зійшовши у сідловину прямуємо на південь почергово підкорюючи вершини гір Поганець,  Укерня та Сиваня. Стежка проходить самим гребенем, є доволі прохідною і чіткою, лише подекуди заросла жерепом (сосною гірською). Слід сказати, що подекуди на стежці зустрічаються старі маркери (туристичні мітки) червоного кольору.
    Затрати часу на проходження відрізку від г.Яйко Ілемське до г.Сиваня становлять близько 3 год.


    З вершини г. Сиваня спускаємось в південному напрямку до полонини   Солотвинка. Далі маршрут супроводжує чіткий маркер.


    На полонині досить багато зручних місць для ночівлі, є облаштоване місце стоянки для туристів.
    Зробивши тут короткочасний привал, прямуємо у східному напрямку чіткою маркованою стежкою, яка спочатку траверсує г. Молода, а через 1,5 км різко звертає ліворуч і набирає висоти.
    Від початку підйому до першого відрогу Молоди близько 30 хвилин ходу, а пройшовши ще 15 хвилин, дістаємось до самої вершини.
    На горі невеличкий тур з табличкою, де вказано назву та висоту вершини.
    Звідси відкриваються красиві краєвиди: вершина Яйка Ілемського, Поганця, Укерні та Сивані – на північному заході, хребет Аршиця – на північному сході, г. Кінь Грофецький, г. Грофа, г. Паренка – на південному сході, г. Попадя Велика, г. Попадя Мала – на півдні. На дальньому фоні на південний схід простягається Сивульський хребет, поряд – г. Висока та г. Ігровець.
Здійснивши чергову фотосесію та перепочивши, можна повертатися на полонину Солотвинка.
    Пройшовши усією полониною, спускаємось в північно-західному напрямку до р. Сиваня – правої притоки р. Свіча. Ще 2 км потоком – і ми біля його гирла. Далі наш маршрут проходитиме долиною р. Свіча.
    Тут натрапляємо на ще діючу вітку вузькоколійки, по якій перевозять ліс. Через 300-500 м наштовхуємось на стару будівлю – південний кордон Бескидського лісництва. Пройшовши близько 4 км  від будівлі, виходимо до роздоріжжя. Направо – на Перебитий, наліво – до контори Бескидського лісництва. Рухаємось ліворуч.
    За декілька метрів від роздоріжжя бачимо контору Бескидського лісництва, а за 4 км звідси – кінцевий пункт мандрівки – гуртожиток Свічівського лісництва.


Туристичний маршрут № 2
„На хребет Аршиця”


Протяжність: 40 км.
Тривалість: 1 день (для окремих груп – 2-3 дні).

    Основні пункти на маршруті: гуртожиток Свічівського лісництва – рекреаційна зона біля гирла р. Правич – перевал між г. Горган Ілемський і г. Яйко Ілемське – ур. Мшана – оз. Росохан – г. Верхній Менчелик – г. Горган Ілемський – перевал – рекреаційна зона – гуртожиток Свічівського лісництва.


        Примітка: проходження даного маршруту рекомендується особам з доброю  фізичною підготовкою!
    Опис маршруту.
    Починається маршрут з гуртожитку Свічівського лісництва, як можна раніше, тримаємо напрям на північ. Пройшовши близько 5 км ґрунтовою дорогою вниз за течією р. Свіча, натрапляємо на роздоріжжя. Прямо – с. Мислівка, направо – дерев’яний міст через Свічу і до колишнього Правицького лісництва. Повертаємо праворуч.
    Відразу, перейшовши міст, з лівого боку є ідеальне місце для привалу та відпочинку – рекреаційна зона: лавки, столик, місце для вогню, запас поколених дров, тощо.


     Зробивши п’ятихвилинний привал, рушаємо далі. Одразу перед нами знову роздоріжжя на якому повертаємо праворуч.
Далі слід йти долиною р. Правич аж у її верхів’я. Маршрут проходить добротною лісовозною дорогою. Головною умовою при подоланні даного відрізку маршруту є те, що постійно треба рухатись долиною Правича і ні в якому разі не звертати ліворуч.     Дорога поступово перейде в стежку, яка виведе прямо до полонини, що у сідловині між г. Горган Ілемський та г.Яйко Ілемське.
    Від рекреаційної зони до полонини близько 2,5 год ходу.
    На полонині біля підніжжя г.Яйко Ілемське знаходиться ідеально облаштована стоянка для туристів: лавки, столик, місце для вогню, є джерело питної води (500 м на Сх.).
    Зробивши привал на полонині, продовжуємо наш маршрут далі на схід. Спускаємось в долину р. Мшана – лівої притоки р. Молода.
    Вздовж самих витоків Мшани і аж до її гирла веде лісовозна дорога, яка спочатку має вигляд закинутої, проте згодом набирає обрисів діючої. Прямуючи долиною р. Мшана на Пд. Сх., все частіше зустрічаються лісозаготівельні ділянки та велика кількість лісотехніки. Через це територія її є досить занедбаною.
    Подолавши близько 8 км, натрапляємо на перші закинуті будівлі. Це так звані склади. Тут збереглись ще розвалини колишнього гуртожитку лісорубів, технічні та господарські споруди. Поблизу є недобудований сталевий міст. Територія теж досить занедбана, неприваблива.
    Саме від складів треба змінити напрям маршруту на північний. Дороговказом стануть нещодавно прокладені туристичні маркери чорного кольору, що свідчать про важку прохідність маршруту.
    Рухаючись далі старою лісовозною дорогою по туристичних мітках, через 1,5 км виходимо до маловідомого озера Росохач (1120 м н.р.м.). Озеро  розташоване на схилах хребта Аршиця. Живиться водами г. Верх. Менчелик (1554м). Довжиною 50-70 м, шириною біля 20 м. Глибина 4.0-4,5 м, в залежності від опадів. Явного вхідного і вихідного русла нема. Дно кам’янисте без ознаків грунту або піску. На дні озера велика кількість затоплених колод. Незважаючи на це озеро Росохан характеризується кришталево чистою, холодною, на смак приємною, водою. В озері ознак життєдіяльності макроорганізмів не спостерігається.     Кілька спроб розвести тут рибу  успіхом не увінчались. Вкрай бідний підводний рослинний світ озера.
    Від озера прямуємо далі у тому ж північному напрямку. Лісовозна дорога поступово губиться у молодняках. Тому необхідно орієнтуватись тільки по туристичних маркерах.
    Невдовзі промаркований маршрут виведе до лісу. Приблизно за 20-50 м від початку лісу маркер виведе на старий „райсшток“,  що веде до самої вершини г.Верхній Менчелик, де і замикається.
    Підйом від озера до вершини займе приблизно 40-50 хв.
    На вершині гори Верхній Менчелик (1553 м н.р.м.) є два кам’яні тури. Звідси відкриваються чудові краєвиди на Центральні Горгани. На Пн. – хребет Сихліс (1318 м н.р.м.) та с. Липовиця, на Пд. Сх. – г. Нередів (1553 м н.р.м.), на Пд. – г. Яйко (1596 м н.р.м.), г. Кінь Грофецький (1553 м н.р.м.), г. Грофа (1748 м н.р.м.), г. Паренки (1736 м н.р.м.), на Пд. Зх. – г. Молода (1723,8 м н.р.м.), на Зх.– г. Яйко Ілемське (1680 м н.р.м.) та на Пн. Зх. – вершини хребта Аршиця.


    З вершини починається найважча частина маршруту. На північний захід аж до Горгану Ілемського – крайньої вершини хребта Аршиця (а це близько 8км) без жодних ознак стежки простягається гірський жереп висотою в людський зріст. Відрізок від г. Верхній Менчелик до г. Горган Ілемський щонайшвидше можна подолати за 5-6 год.
    Підкоривши ряд безіменних вершин, виходимо на вершину Горган Ілемський (1587 м н.р.м.). на вершині – кам’яний тур. Тут може й доведеться зустріти захід сонця.
    З хребта сходимо прямо на південь до полонини. Віднайшовши знайому стежку вздовж р. Правич, повертаємось назад до гуртожитку Свічівського лісництва.


Ільм’янське лісництво


Характеристика туристичних маршрутів
Маршрут № 1
"На Ільма-поле".
    Адміністративний будинок Ільм'янського лісництва – Ільма-поле – адміністративний будинок Ільм'янського лісництва.


Вид траси маршруту – радіальний.
Протяжність маршруту – 14 км.
Максимальна кількість у групі – 5-7 чол.
Тривалість маршруту – 5-6 год.

    Маршрут розпочинається від адміністративного будинку Ільм'янського лісництва, він пролягає ґрунтовою дорогою. Цією дорогою ми піднімаємося 1-1,5 км, де є джерело. Воно находиться біля самої дороги, та доступ до джерела є недостатньо відкритий. По-перше, дуже важко набрати води, по-друге, нема ніяких позначок що тут розташоване джерело, і тому туристи не змогли б його знайти не знаючи заздалегідь. Потрібно облагородити джерело не порушуючи його екологічної цінності.
    Прямуючи далі, туристів може зацікавити такі об'єкти: так звана, "панська хата", як називають її лісники; пасіка, яку доглядає пасічник, приходячи сюди щоденно.  "Панська хата" розташована на відстані 500 м від джерела, а пасіка – 1 км від "панської хати".
    Ідучи маршрутом можна побачити декілька полянок, де варто було б облаштувати столики, лавочки чи альтанки для перепочинку та їжі. На одній із полянок туристи могли б за бажанням залишитись з ночівлею, адже недалеко протікає струмок. Та потрібно передбачити умови туристам для ночівлі.

 
Ільм’янське лісництво. Туристичні маршрути на Ільма-поле та г. В.Пустошак

    Дорога триває іще 1-1,2 км від пасік, тут треба зупинитись, бо перед нами постає два шляхи. Дорога прямо веде на Розколище (маршрут "Розколище"), а дорога наліво – на Ільма-поле.
    Наступний відрізок, протяжністю 1,7 км є найважчим, він насичений підйомами до 45 0. Далі маршрут лежить через ліс. Ідучи лісом 500 м ми можемо побачити характерну рослинність: сосна, бук, ялина та ільма. Маршрут проходить по західному схилі гори Соколова (934,0 м н.р.м.)
    Вийшовши знову на ґрунтову дорогу ми прямуємо іще 500 м і перед нами відкривається Ільма-поле.
Ільма-поле – це великих розмірів поляна, вибравшись на яку відкривається чудесний краєвид. На поляні ростуть червонокнижні рослини: зозулинець, дзвоник карпатський, арніка та інші.
    Наш маршрут закінчується в цій точці, а шлях повернення пролягає цією ж дорогою і кінцевим пунктом стане адміністративний будинок Ільм'янського лісництва.


Маршрут № 2
"На Великий Пустошак через Розколище".
Адміністративний будинок Ільм'янського лісництва – Розколище – гора Великий Пустошак – адміністративний будинок Ільм'янського лісництва.


Вид траси маршруту – радіальний.
Протяжність маршруту – 20 км.
Максимальна кількість у групі – 5-7 чол.
Тривалість маршруту – 10-12 год.

    Маршрут розпочинається від адміністративного будинку Ільм'янського лісництва. Він проходить ґрунтовою дорогою.
    Першою зупинкою стане джерело, яке знаходить на відстані 1-1,5 км від початкової точки. Джерело важко помітити, тому потрібно очистити територію навколо нього, зробити доступнішим його для набирання води, облагородити, зробити позначки для легшого орієнтування.
    Продовжуючи маршрут ще 500 м можна побачити "панську хату". Прямуючи далі 1 км, туристів може зацікавити пасіка, що належить лісництву.
    Шлях продовжується ще 1-1,2 км, допоки ми не дійдемо до роздоріжжя. Дорога ліворуч веде на Ільма-поле (маршрут "Ільма-поле"), а дорога прямо – на Розколище.
    Пройшовши цей шлях нам зустрічались полянки, які можна було б облаштувати як місця для відпочинку та їжі. А одну із полян можна було б підготувати для ночівлі, доступність води і дров роблять її придатною для цього.
Найважчою частиною маршруту є, власне, дорога від роздоріжжя до Розколища. Знову ж таки, ця дорога є ґрунтовою, тому легко орієнтуватися. Але пройти цих 4-4,5 км нелегко, через те, що дорога піднімається стрімко вгору, є багато підйомів висотою до 45 0.
    Потрапивши на місце призначення, ми побачимо перед собою величезних розмірів поляну. Вийшовши на її найвищу точку, відкривається незабутній краєвид карпатських гір. Поляна вкрита високою травою, також, тут ростуть червонокнижні рослини: дзвоник карпатський, зозулинець, арніка та інші. Поляну оточують буково-ялинові ліси.
    Далі піднімаємось на хребет, що зєднує вершини Великий Пустошак (1423.1 м) та Горган Ілемський (1586.6 м) та рухаємось в напрямку захід-північний захід до самої вершини, з якої відкриваються краєвиди на Горган Ілемський (ПдСх), Великий Лисак (Пд), долину Свічі в околицях мислівка (Зх) та г.Журавель (Пн).
    Можна повертатися тією ж дорогою до кінцевого пункту – адміністративний будинок Ільм’янського лісництва.
    Можливий і інший маршрут повернення. З вершини гори рухаємось по хребту в північному – північно-східному напрямку, залишаючи справа ріку Ільма, а зліва – гору Журавель. На початковий маршрут виходимо у місці впадіння в Ільму його правої притоки. Далі рухаємось по долині Ільми до адміністративного будинку Ільм’янського лісництва.

77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX