Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ




СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
НОВИНИ Новини галузі

Не ліс безгоспний, а пеньки! - Дзеркало тижня


Назад Назад

У лісах України не стихає вищання бензопил — "чорних" лісорубів не можуть зупинити ні шлагбауми, ні переорані-перекопані дороги, ні електронний облік деревини. Громадські активісти і державні екологічні органи, які останнім часом активно і показово затримують навантажений деревиною автотранспорт, лише засвідчують: хоч би якою народною і демократичною вважала себе влада, вона не може впоратися з неконтрольованим вирубуванням лісів.
Недавно громадськість і владу Тернопільщини сколихнула неординарна подія — в одному з безгоспних лісів поблизу села Личківці Гусятинського району було самовільно зрубано аж 128 дерев цінної породи — дуба. Сумний пейзаж з пеньками доповнюють 40 дерев, пошкоджених до ступеня припинення росту. Розмір шкоди, завданої довкіллю, таки вражає — 1,7 млн грн. Поліція, звісно, була змушена відреагувати на це кричуще порушення, відкрила кримінальне провадження за фактом незаконної порубки лісу (ст. 246 Кримінального кодексу), і нині триває розслідування цього злочину.

Ліс незаконно рубають у різних куточках області. Лише торік працівники Державної екологічної інспекції в Тернопільській області за результатами перевірок, обстежень та участі у слідчих діях нарахували пристойну суму збитків, завданих довкіллю від самовільних рубок лісу, — 5,8 млн грн. Та це лише виявлена і підрахована шкода, адже далеко не всі обсяги рубок потрапили в зону уваги контролюючих і правоохоронних органів.

У різні періоди незалежності України простір для винищення лісів влада хоч і обмежувала, проте не намагалася його закрити. Яскрава ілюстрація — історія лісів колективних сільгосппідприємств (КСП), тобто тих лісів, які наприкінці 1990-х не підлягли розпаюванню. На Тернопіллі із 35 тис. га колишніх колгоспних лісів області, які за радянських часів створювалися на неугіддях, деградованих чи еродованих землях і до того ж державним коштом, господаря отримали лише 22 тис. га. Тільки у шести із 17 районів області було засновано комунальні лісогосподарські підприємства, які взяли у постійне користування згадані ліси і забезпечують їх охорону та догляд за ними. Наприклад, Кременецьке районне комунальне лісогосподарське підприємство "Кремліс", де мені довелося побувати, нині має у користуванні понад 6300 га. Але рубки головного користування тут проводяться лише на 19–20 га, а нові насадження здійснюються на 18–21 га. А на півдні області таке ж підприємство у місті Монастириськах господарює майже на 3000 га. Воно щорічно рубає ліс на 14–15 га і таку ж площу заліснює. Дійшло до курйозів: торік правоохоронні і контролюючі органи аж 20 разів перевіряли правильність ведення лісового господарства в цьому підприємстві, проте серйозних порушень не виявили. Хай там як, але навіть у діючих комунальних лісогосподарських підприємствах, де ліси взято під охорону, екологічні інспектори і лісова охорона щороку виявляють до десятка самовільних рубок.

Та насамперед масово вирубують ті ліси, які стали просто нічиїми. А у невеличкій Тернопільській області цілком безгоспними залишилися 5,7 тис. га лісів на землях запасу місцевих рад, які нікому не передані і нині перебувають без будь-якої охорони. Населення добре знає, що цей ліс не має господаря, формує міні-бригади і вирушає на рубки. Неважко здогадатися: найбільш безконтрольно ліс рубають на дрова в останні три роки, в період затягування пасків, коли різко подорожчав газ.

Однак наївно було б вважати, що самовільні рубки лісу зникли в державних лісах області. Лише торік лісова охорона апарату управління лісового господарства і держлісгоспів області виявила 156 випадків самовільної порубки лісу. Для кращої наочності: було зрубано сумарно 332 кубометри деревини (у 2016 р. незаконно зрубали ще більше — 356 кубометрів). Увиразнює тло лісової злочинності така статистика: торік у системі держлісгоспів області проведено 61 рейд спільно з представниками Нацполіції, під час яких виявлено 64 випадки незаконної порубки лісу.

Погоджуся, запроваджений Держлісагентством електронний облік деревини дав бажані результати. Адже можна відстежити рух лісопродукції на всіх етапах, і це певною мірою стримує порушників. А ще, як переконує начальник управління лісового та мисливського господарства області Олег Яремко, в державних лісах області щороку з'являється більше шлагбаумів, перекопаних доріг, щоб ускладнити заїзд і вивезення самовільно зрубаної деревини. Поза сумнівом, певні незручності лісопорушник відчув. Проте його не зупинено.

Як же зазвичай діє поліція, щоб його покарати і в такий спосіб запобігти подальшим незаконним рубкам лісу? Вона відкриває кримінальне провадження за фактом незаконної порубки лісу, проводить розслідування, призначає різного роду експертизи, але за той час лісопорушника, як правило, не засвічує. Хоч у багатьох випадках поліція знає ім'я і прізвище "чорного" лісоруба, бо мала з ним справу в минулому з того самого приводу. Минає час, і слідчий, начебто не зібравши доказів вини лісоруба, закриває провадження з офіційним формулюванням: за відсутності події чи складу злочину.

Другий шлях — іще хитріший. Порушник, який неодноразово рубає ліс, набув досвіду, як викрутитися в таких ситуаціях. Якщо його вантажівку затримали під час вантаження чи вивозу зрубаного лісу, він каже: я не рубав, а лише купив ліс у невстановлених осіб і везу його для своїх потреб. Тобто "я вкрав". Хоча добре відомо, що вивозить ліс саме та особа, яка його зрубала. Лісопорушник домовляється зі слідчим і домагається іншої кваліфікації злочину — "крадіжка" (ст. 185 ККУ), за якою передбачено м'якшу відповідальність.

Тож хіба не смішно, що з 1 січня 2017-го по 13 березня 2018-го органи поліції зареєстрували 61 кримінальне провадження за фактом незаконної порубки лісу, з яких тільки шість направлено до суду. Щоправда, прокуратура області уточнює, що цього року з 13 відкритих кримінальних проваджень уже чотири пішли до суду. 
А суди у таких випадках беруть до уваги ряд пом'якшувальних обставин і застосовують до порушника нижню межу штрафу — 300 неоподатковуваних мінімумів, що становить нині 5100 грн. Для порівняння: пиловник дуба в країнах Східної Європи коштує 55–70 євро за кубометр, а бук ціниться ще дорожче — 200–400 євро. Тож виходить, що правосуддя включає лісовим злочинцям зелене світло: можна сміливо рубати ліс і отримати вирок у вигляді такого "посильного" штрафу. А якщо порушника за незаконну порубку чи пошкодження дерев і чагарників притягують до адміністративної відповідальності, накладаючи штраф у сумі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн), то йому узагалі нічого журитися!

А що ж у подальшому відбувається з незаконно зрубаним лісом? Цінні породи дерев — дуб, бук, ясен, сосна, модрина, які мають попит у країнах Європи, під виглядом паливних дров вивозяться за кордон. Простіший шлях — самовільно зрубана деревина прямує на українські пилорами, які діють без державної реєстрації, або на такі ж цехи з виробництва меблів. На жаль, як видно з відповіді на інформаційний запит DT.UA, у 2016–2017 рр. підрозділи податкової поліції головного управління Державної фіскальної служби в області не виявляли таких суб'єктів підприємницької діяльності. А чи було бажання? Для повного щастя малий і середній бізнес зробив замкнутий цикл виробничої діяльності: зрубав ліс — вивіз — розпиляв — врешті, зробив з нього меблі. Звісно ж, він має можливість продавати їх дешевше, ніж працюючі легально великі і середні фабрики, які платять "білі" зарплати і сплачують податки.

То як мінімізувати кількість незаконних рубок? Є найбільш типовий шлях, який зазвичай пропонують чимало фахівців лісової галузі і який радо сприймає пересічний громадянин. "Якби була більша відповідальність за незаконні рубки лісу, і якби людина знала, що за зрубане дерево вона понесе суворе покарання, то не рубала б", — знайомий рецепт пропонує директор Кременецького районного лісогосподарського підприємства "Кремліс" Олександр Рябоконь. Проте слушною і далекоглядною є думка начальника відділу екологічного контролю Державної екологічної інспекції в області Михайла Онищука:

— Кілька разів Тернопільські облрада і облдержадміністрація ухвалювали рішення про передачу безгоспних лісів, які є на землях запасу місцевих рад або де не створені комунальні лісогосподарські підприємства, державним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам. Так зробили, наприклад, у сусідніх областях — Рівненській і Волинській. Проте держлісгоспи Тернопільщини уникають такої передачі, мотивуючи свої відмови тим, що у них бракує державного фінансування, їм потрібні додаткові кошти. Але це надумані причини. Держлісгоспи насамперед є державними підприємствами, які використовують державний ресурс — ліс, отримують з нього прибутки і за рахунок цих прибутків можуть виконувати функцію держави — зберегти нині нічийні ліси. І коли ми чуємо, що в області створюються насадження на площі 50, 100 га, то запитайте в себе: коли вони стануть продуктивними? Відповім — через 80 чи 100 років. А в той же час 5,7 тис. га лісів на землях запасу місцевих рад, які вже зараз виконують екологічні функції, захищають ґрунти від ерозії тощо, знищуються. Тут потрібен чіткий пріоритет держави: в умовах обмеженого фінансування зберегти ліси, які вже виросли, чи вкладати мільйони гривень у те, що має сумнівну перспективу?

З усього видно: що більш "дірява" охорона лісу, то буйніше квітнуть самовільні рубки. Але це вже наслідки недбалого ведення лісового господарства і лісової безгосподарності. Причини, як на мене, — у досі нереалізованих можливостях держави взяти ці ліси під пильну охорону. І у безкарності для лісопорушників, яку забезпечують їм правоохоронні органи і правосуддя.
РОМАН ЯКЕЛЬ

 
77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX