Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ




СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
НОВИНИ Новини галузі

З метою боротьби з короїдом потрібно не рубати ліс, а створювати заповідники


Назад Назад

Як засіб боротьби з короїдом Держлісагентства України винайшло тільки один спосіб - рубка лісу. Візуально і естетично це виглядає ніби як упевнено - тут з'явився короїд, заразив ялину і вона починає сохнути, а ось приїхали лісники, повалили дерева, відвезли їх і все - короїда ніби як більше немає. Та ще й гроші на продажу зрубаних ялин заробили Але короїда від цього менше не стає. Навпаки, його полчища ростуть з кожним днем. Можна скільки завгодно піаритися в довірливих ЗМІ на цю тему, придумувати барвисті епітети типу «біологічної пожежі», залякуючи обивателя, однак короїд до мантрів лісників залишається байдужим. По суті рубка лісу як спосіб боротьби з короїдом показує себе як даремна (якщо, звичайно, не брати до уваги фінансовий прибуток від рубки зараженого лісу).

Рішення складних питань простими способами завжди було характерною особливістю наших чиновників. Що на ділі зазвичай виходило боком. Взяти хоча б хрущовську оранку цілини або брежнєвське осушення боліт. Наука екологія не прощає до себе зневажливого ставлення і мстить природними катаклізмами. Масові спалахи короїда - приклад з тієї ж серії.

Справа в тому, що через анти екологічну лісогосподарську діяльність лісників протягом останніх 20-30 років в лісових екосистемах України відбулися значні негативні зміни, пов'язані зі знищенням багатьох видів тварин і рослин, зміною природних лісів на монокультури ялини, падінням ґрунтових вод внаслідок масованих суцільних рубок. У лісах порушені природні процеси, блоковані екосистемні зв'язки.

Розберемо це на прикладі з короїдом. У природних, не займаних людським впливом лісах короїди-це частина природної динаміки лісу. Більш того, вони відіграють позитивну екологічну роль, будучи свого роду «санітарами лісу», нападаючи на хворі, ослаблені дерева. Короїди тут залучені в природні процеси, де важлива роль для стабілізації їх чисельності відводиться екологічної зв'язку «хижак-жертва». В даному випадку короїдам не дають розмножуватися в значній кількості їх природні вороги - дятли і жуки, що поїдають короїдів. Недарма, в заповідних лісах, де виключено вплив людини, наприклад, в Поліському заповіднику, спалахи так званих комах «шкідників» не відзначаються (1).

Зовсім інша справа - лісу, де широкомасштабними рубками, перш за все поступовими, вибірковими, знищені всі можливі зручні дерева (так звані «стиглі» і «перестиглі») для гніздування дятлів, природних ворогів короїда. В результаті непродуманих дій лісників екологічна зв'язок «хижак-жертва» порушується, що, в свою чергу, блокує відомі природні процеси щодо стримування чисельності короїда.

Другим фактором, який сприяє зростанню чисельності короїда є штучно створювані лісниками ліси, що представляють собою монокультуру сосни, або ялини. Завдяки цьому також відбувається блокування багатьох природних чинників, що стримують зростання чисельності короїда. Зокрема відомо, що в змішаних сосново-листяних, або ялиново-ялицево-букових насадженнях спалахи короїда не істотні. Однак лісники не зацікавлені в посадці тієї ж берези або клена, бо це породи, на їхню думку «малоцінні», а значить, посадці не підлягають. Та є в гонитві за отриманням прибутку від продажу соснового або ялинового лісу лісівники блокують природні процеси в лісах, що і викликає спалахи короїда.

Третім фактором, що блокує природні процеси в лісі і сприяють розвитку короїда, є мисливство. Справа в тому, що в багатьох приватних господарствах для полювання, які нерідко підносяться як «передові», головною здобиччю є дикі копитні, які всіляко розводяться мисливцями за допомогою біотехнії і завдяки поголовного знищення вовків. Тому чим більше в лісі кабанів, оленів і косуль, тим більше їх можна продати під рушницю. Однак розплоджені в мисливському господарстві копитні виїдають підріст багатьох листяних дерев, залишаючи сосну, ялину, ялицю, чим порушують природний баланс і різноманітність рослинності. Тобто лісова екосистема через вплив мисливців стає простішою, одноманітною, а такі екосистеми менш стійкі. Екологічні зв'язку в них послаблюються. Ліс вже не в силах сам придушити спалах короїда. Природа завжди мстить за порушення своїх законів саморегуляції і саморозвитку.

У зв'язку з цим заповідники, заповідні ділянки (заповідні урочища) або заповідні зони національних парків або регіональних ландшафтних парків, завдяки тому, що вони підтримують найважливіші природні процеси і явища, захищають екологічні зв'язки, стають найважливішим фактором екологічної стабільності району. Це свого роду екологічна матриця району або регіону. Більш того, з метою боротьби з короїдом заповідні ділянки (вільні від лісогосподарської діяльності та будь-якого полювання) повинні терміново створюватися не тільки в кожному лісгоспі, а й в кожному лісництві, що має соснові або ялинові ліси. Тобто робити те, чим лісники, як правило, зовсім не хочуть займатися.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бумар Г.Й., Попович С.Ю., 2001, Сучасні проблеми збереження екосистеми Поліського природного заповідника як наслідок резерватогенних сукцесій , Заповідна справа в Україні, вип. 2, стр. 59-61.

В.Е.Борейко, КЭКЦ

За матеріалами сайту:  http://lesovod.blogspot.com/

 
77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX