Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ




СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
ГОЛОВНА

ГОЛОВНА


Шановні друзі, оголошуємо конкурс малюнків
„Червонокнижні види тварин і рослин у Карпатах”

З нагоди Міжнародного дня лісу, профспілка Державного підприємства «Вигодське лісове господарство» за сприяння депутата Івано-Франківської обласної ради Олександра Матусевича з 01 лютого по 21 березня, вже традиційно проводить конкурс малюнків „Червонокнижні види тварин і рослин у Карпатах”. Запрошуємо дітей, учнівську молодь та адміністрації навчальних закладів Долинщини взяти участь у конкурсі (вікове обмеження для конкурсантів – до16 років).

Мета конкурсу: Формування свідомої позиції молоді щодо питань відповідального лісогосподарювання, турботливого відношення до лісів України та їх мешканців, правил поведінки у лісі та користування лісовими дарами.



Умови конкурсу:

Конкурсні роботи повинні відображати усвідомлення необхідності відповідального ведення лісового господарства, невиснажливого і постійного користування лісовими ресурсами, активного залучення громадян до вирішення комплексу екологічних, соціальних і економічних проблем лісової галузі, заклик до турботливого ставлення до лісів та їх мешканців.
На конкурс подають малюнки у довільній графічній, живописній формах, виконані олівцями, олійними, акварельними фарбами чи гуашшю, також допускаються роботи виконані в графічних редакторах.

 До роботи має бути подана наступна інформація (вказати на зворотній стороні малюнку):
• назва роботи;
• прізвище, ім’я, по батькові та дата народження автора, який клас;
• місце проживання (повну адресу) автора, контактний мобільний номер телефону, електронну адресу (при наявності);
• назву навчального закладу та його адресу;

01.02 по 25.02 збір конкурсних робіт. 01.03 відбудеться публічне оцінювання робіт в залі засідань контори Вигодського лісгоспу, незалежною суддівською колегією. Усі роботи конкурсантів  отримають порядковий номер і суддям буде заборонено переглядати автора. Оцінювання малюнків відбудеться за трьома критеріями (по шкалі від 10 до 1): відповідність темі, ймовірність сторонньої допомоги, надзвичайність. Переможці будуть визначені по сумі середніх балів усіх суддів. Оцінювання навчальних закладів відбудеться теж за трьома критеріями: загальна кількість малюнків (по шкалі від 10 до 1), середній бал по навчальному закладу, середній бал найкращої роботи.   Листи з оцінками запечатаються в конверт і публічно відкриються та оприлюдняться лише 19.03 в залі засідань контори Вигодського лісгоспу. При однакових оцінках переможець визначатиметься за найбільшою кількістю електронних голосів (оригінальних лайків) (Для навч.закладів чим більше від Вас учасників – більше шансів на перемогу).

Усі малюнки будуть розміщені для голосування 5 березня на сторінці ДП «Вигодський лісгосп» в мережі Facebook, яке триватиме до 18 березня 24:00. Усі учасники розділяться на дві вікові групи – дошкільнята + 1-4 класи та 5-11 класи. Три найкращі роботи у кожній групі, а також один навчальний заклад, що отримають найвищий середній бал і будуть визначені як переможці конкурсу та нагороджені цінними призами та дипломами.

Нагородження переможців відбудеться 21 березня в Міжнародний день лісів у Вигодському Будинку культури. Після нагородження відбудеться святковий концерт для всіх учасників конкурсу.

Приз за перше місце – планшет.

Друге і третє місце – смарт годинники.
Навчальний заклад переможець отримає – принтер.

  Конкурсні роботи до 25 лютого 2018 року надсилати на адресу: 77552, Долинський р-н, смт. Вигода, вул. Д. Галицького 40, ДП «Вигодський лісгосп» або приносити особисто в приймальню. Бажано паралельно надсилати електронну версію малюнка на ел. пошту vygodalisfb@gmail.com

Роботи не повертаються. Наданням роботи на Конкурс малюнків автор підтверджує повну згоду з умовами конкурсу, а також згоду на публікацію твору (конкурсної роботи) без будь-яких претензій щодо авторського права у подальшому. Роботи можуть бути використані ДП «Вигодське лісове господарство» на власний розсуд.

Із запитаннями та пропозиціями звертайтесь за тел. (03477) 61-7-04 або пишіть https://www.facebook.com/vygodalis/messages/

Лісове господарство України

Особливості залісення України. Своєрідність лісового обличчя України зумовлена проміжним геогр. положенням України — між розмірно вогким заходом Европи і сухими степами та півпустелями Азії. В зах. частинах України її ліси, цілком зберігаючи зах.-евр. характер, виявляються у всій повноті складу й сили веґетації, а в півд.-сх. і півд. є лише невеликі степові переліски; тут панують трависті степові формації. Із зміною кліматичних, орографічних, ґрунтових і гідрологічних умов у напрямі від заходу й півночі на схід і південь постають великі відміни не тільки щодо ступеня залісення території й сили розвитку лісу, але й щодо складу основних лісотворних порід. Дуже важливі з погляду біології й екології лісу, як і щодо техн. та госп. вартостей зах.-евр. породи — смерека Picea), ялиця (Abies) і бук (Fagus) на більшій частині території України не ростуть. Саме через Україну проходять сх. й, почасти, півд. межі поширення цих порід, а також сосни та деяких ін. лісових дерев меншого значення (див. Рослинність та мапу мал. 69). Через Україну проходять лісові роздоріжжя (границі ареалів поширення окремих лісових порід) — вона являє собоюкраїну лісових меж та погранич. Ця важлива особливість України відбивається й на різноманітності завдань та на особливостях техніки укр. лісівництва. Наслідуючи техніку центр.-евр. лісівництва, вона розвинула й свої методи лісовирощення. У зв’язку з цим стоять і напрями фахової освіти та дослідної справи на Україні.

Значення лісів у житті й історії укр. народу. Ліс відіграв і відіграє дуже поважну ролю в житті нашого народу не тільки як джерело матеріяльних вартостей (дерева й побічних продуктів — дичини, меду, овочів, грибів, трави чи випасів, підстілки, моху та ін.), але також як стратегічний, держ.-творчий та колонізаційний чинник і як доброчинний елемент природного краєвиду.
Лісова смуга України — Полісся було охоронним запіллям і джерелом нар. сил для давньої укр. держави, що в X — XIII ст. переживала постійні напади й нищення від степових кочовиків. Даючи засоби поживи й охорону для населення, Полісся постачало й перші продукти для міжнар. вимінного торгу (мед, віск, хутра) і так уводило Україну в світ міжнар. господарства.
Густе колись залісення Правобережжя полегшувало госп. колонізацію його просторів (скотарство, полювання, бортництво та ін.) і до якоїсь міри охороняло її від татарських і турецьких нападів, бо в ліси ховалися люди та худоба. Ще виразніше виявлялася госп. й колонізаційна роля лісів Лівобережжя, що не творили великих масивів, а тяглися прирічними смугами. Усі ці ліси й річки, являючи собою захищені місця, багаті на рибу, звірину й мед, стали в XVI — XVII ст. важливими вихідними пунктами колонізації Лівобережжя й степу, що починалися т. зв. »уходами«.
З лісом зв’язаний початок та первісний розвиток промисловости, спочатку лісової, що від кінця XV ст. в’язала Україну з ринками Зах. Европи, насамперед із Данціґом (дерево, попіл, смола, дьоготь), і забезпечувала саму країну склом і залізом у »гутах« та »рудах«. Із зменшенням та занепадом лісової промисловости в лісових околицях у першій пол. XVIII ст. постають перші мануфактури, вживаючи дерево на опал і використовуючи на виробництві звільнені континґенти лісового робітництва. На поч. XIX ст. на дужче залісених Волині й Поділлі зосереджуються сукнарні, ливарні та скляні гути, на Київщині — чинбарні, на Чернігівщині — миловарні. З пол. XIX ст. давні галузі хемічного перероблення дерева — поташництво, смолокурення, дігтярництво й вугільництво — підупадають, і лісова промисловість переходить на механічне оброблення та тартакову промисловість, тільки з розбудовою залізниць (від пол. XIX ст.) й з переходом на кам’яновугільний опал промисловість унезалежнюється від лісових околиць.
У цей час далеко за межі безпосереднього використання лісу виступає вже його нова роля —доброчинне діяння. В наших умовах воно полягає не тільки в поліпшенні гідрологічних умов краю, в зміцненні поверхні ґрунту ярів, проваль, гірських та ін. крутосхилів, річкових узбереж, сипних пісків тощо, в етичному, естетичному й оздоровному впливі на людину, в збільшенні обороноздатности країни, але й у місцевому поліпшенні /1069/ континентального клімату нашого степу. У зв’язку з захисним чи охоронним діянням лісу в Україні розвинулися роботи коло залісення 1. згаданих невжитків — для закріплення поверхні землі й використання продуктивних сил ґрунту і 2. степових займищ — для поліпшення кліматичних умов степового хліборобства (див. далі).
Особливості укр. лісівництва. Організація й техніка лісового господарства в зах. частинах України не мали в своїй істоті якихось рис, що виявляли б укр. лісову специфіку. Натомість розвиток лісівництва на Центр. і Сх. Україні, в силу природних умов, набрав спеціяльних особливостей. Лісова пограничність України вказує на обмежену лісопридатність і пояснює її малолісність. Тому лісівничі заходи на Україні виявилися найперше й найпоказніше в новозалісеннях у степу, що провадилися ще в XVIII ст. запоріжцями, а пізніше з наказу рос. влади. На поч. XIX ст. укр. землевласники широко провадили залісення пісків; новопоселенці стали засаджувати деревами присадибні землі, а від 1843 р. з розпорядження уряду почалося й систематичне степове лісорозведення.
Ці праці дали низку важливих спостережень і викликали багато досліджень, які всебічно з’ясували відношення між степом і лісом. Вони дали можливість виробити методи розведення степового лісу, якому нині надають двох основних форм: деревинно-тіневої й деревинно-кущової. В обох формах основною породою є дуб у супроводі клена й ясеня, а півтеневі дерева (липа, граб, білоклен та ін.) або чагарники (бруслина, жовта акація, чорноклен, ліщина та ін.) відіграють підгінну й ґрунтозахисну ролю. Точність застосування деталів техніки вирощення й плекання лісу в степу дає можливість забезпечити тут розвиток і існування лісу, але тільки на більш лісопридатних займищах. Взагалі ж масивне лісорозведення в степу виявилося нерентабельним. Стійкішими новотворами в степу показали себе лісові смуги (10-30 м завширшки) як акумулятори (збірники) снігу. Вони служать степовому хліборобству як полезахисні смуги, становлячи собою одну з галузей меліоративного лісівництва. Взагалі завдання лісової продукції відступає тут перед завданням створення стійких форм лісу. Так постало укр. т. зв. сухе лісівництво.
У лісостепу, як і на Поліссі основним завданням лісівництва стає збереження й створеннянайпродуктивніших форм лісу в їх природних типах. Вивчення природних типів лісу в їх статиці й динаміці та використання лісової типології до завдань і техніки лісовирощення стає другою характеристичною рисою укр. лісівництва. Сприятливіші умови лісовирощення спрощують його техніку, але й тут треба рахуватися з континентальністю підсоння (півсухе лісівництво).
Поширення на значних площах гірських, піскових, яружних та ін. невжитків викликало розвитокмеліоративного лісівництва, що має реставрувати різні категорії захисних лісів. Це меліоративне лісівництво виробило свою техніку праці, почавши систематично розвиватися в 1890-их pp. (закріплення ярів і пісків). Велика площа невжитків (бл. 1 500 000 га) є додатковою резервою лісових ґрунтів і робить меліоративне лісівництво дуже важливою застосовною галуззю, що стає третьою специфічною рисою укр. лісівництва.
Дослідна лісова справа відповідає основним напрямам і властивостям лісівничої практики. Вона зосереджена в Укр. Науководослідному Інституті Лісового Господарства в Києві, в низці дослідних лісництв і в Весело-Боковенківській Дендрологічній Станції. З дослідників укр. лісу треба відзначити Висоцького, Махова (екологія лісу), Морозова (біологія і фітссоціологія лісу), Олексієва, Погребняка (лісова типологія) та ін. /1070/
 

Для фахової лісової освіти служить висока школа — Київський Лісогосподарський Інститут і три середні: Малинський, Черкаський і Чугуєво-Бабчанський лісові технікуми. На Зах. Україні діяв лісовий відділ Львівської Високої Техн. Школи і середня лісова школа в Болехові, на еміґрації — лісовий відділ при УГА в Подєбрадах, а від 1945 р. — при УТГІ в Реґенсбурзі.

ЗАЛІСЕННЯ

Розміщення лісів. Площа лісів на всіх укр. землях займає приблизно 11 000 000 га, в тому числі на території УССР в сучасних межах бл. 7 000 000 га, себто в обох випадках 12% усієї площі. Сучасне розміщення лісів видно з мал. 759. У зв’язку з природними умовами (стор. 99) основні лісові масиви України скупчені в півн. смузі України й у горах.
Україна займає одне з останніх місць в Европі щодо відсотка залісення, а також забезпечености населення лісом. На всіх укр. землях на 100 меш. припадає бл. 20 га лісу, в тому числі в УССР в сучасних межах — 17 га, тоді як загальноприйнята нормальна забезпеченість становить принаймні 35 га на 100 меш.
Збезлісіння. На сучасне поширення лісів, а також на їх характер вплинула, крім природних умов, госп. діяльність давнішого й пізнішого населення України, що не тільки затримала поширення лісу в лісостепу, але й спричинила розкорчування багатьох природних лісів, переважно в інтересах рільництва.
На основі найновіших ґрунтових досліджень України Г. Махова (беручи до уваги деґрадаційні зміни в ґрунтах) можна припускати, що Полісся втратило 50 — 70% своїх лісів, Правобережжя й Лівобережжя — 30 — 50% або й більше.
Точніші дані про збезлісіння України можна мати тільки від 80-их pp. XIX ст. Подаємо числа для УССР (в межах 1938 p.):

Роки:
Вся лісова площа
Лісопридатна площа
Вся лісопридатна площа
Нелісопридатна площа
% залісення
вкрита лісом
не вкрита
1880
1913
1923
1932
4 856
3 861
3 711
3 546
4 198 (86½)
3 335 (86)
2 666 (72)
2 466 (70)
219 (4½)
175 (5)
667 (18)
684 (19)
4 417 (91)
3 510 (91)
3 333 (90)
3 150 (89)
439 (9)
351 (9)
378 (10)
396 (11)
10
8,2
7,4
7,0

Як бачимо, збезлісіння відбувалося в двох напрямах: 1. — зменшенням лісопридатної площі через корчування, себто через зменшення лісопродуктивної бази (протягом 1913 — 32 pp. — на 360 000 га) і 2. — через занедбання лісопоновлення (збільшення площі незалісених зрубів — протягом того ж часу — на 509 000 га), а всього на 869 000 га — (пересічно бл. 45 000 га щороку), очевидно, з відповідною втратою приросту дерева.
Це збезлісіння в згаданий період спричинили, зокрема, іст. обставини останніх десятиліть. За першої світової війни постачання дерева фронтові й запіллю відбувалося коштом лісів України й Білоруси, де вирубували часом по 10 річних зрубів наперед. За революції в лісах України запанували сваволя й безладдя — безплянове пустошення лісу, випасання худоби на зрубах, у молодниках та на культурах і самовільне корчування лісу. Земельна політика рев. влади сприяла збільшенню земельних фондів громад там, де не було приватних маєтків с.-г. користування, коштом лісу; тим же способом відбувалася й компенсація сервітутів та ліквідація посмужности. Лісокультурна справа в роки революції й пізніше була занедбана. Ці й усі попередні вияви неправильного господарювання та лісопорушень супроводилися не тільки згаданим зменшенням лісових площ, але й погіршенням складу лісу — як щодо порід, так і щодо віку та повноти.
На Зах. Україні так само здавна продовжуване розкорчування лісових ґрунтів дуже зменшило лісові площі. Так у Галичині в минулому сторіччі зведення лісу охопило бл. 250 — 300 000 га, а за час перебування Галичини під Польщею воно становило бл. 1 000 га щороку. Стан залісення мінявся й щодо характеру лісових порід. У Карпатах коштом бука й ялиці ширилася смерека. Мала кількість дуба, поширення берези, осики й граба на Поділлі свідчать про неуважне господарство.
У наслідок спустошення й нищення лісів постають дві важливі небезпеки: 1. — зменшення лісового фонду країни 12. — ширення непродуктивних і навіть шкідливих невжитків. Це останнє буває зокрема при розкорчовуванні т. зв. абсолютних лісових ґрунтів, себто таких, що надаються тільки до лісової продукції або вимагають наявности лісового покриття: для охорони поверхні землі від розмивання чи змивання водою (гірські й ін. крутосхили, яри, узбережжя), роздування вітром (сухі піски), для охорони від обвалювання землі й каміння, скочування лявін та ін. В УССР (в давніх межах) в 1929 р. налічено 792 500 га пісків і 666 230 га ярів, що здебільша вимагали залісення. На Зах. Україні невжитки займали бл. 1 000 000 га, що з них поважну частину також можна залісити й цим збільшити лісовий фонд України.
Характер і склад лісів. Розподіл лісів /1071/ за породами нам переважно відомий (див. Рослинність). На всіх укр. землях на шпилькові породи припадає 41%, на листяні — 59% (числа лише приблизні). Серед шпилькових 27% припадає на сосну, 6% — на смереку, 3% — на ялицю. Серед листяних перше місце займає дуб (27%), бук становить 9%. В УССР, в сучасних межах, відношення приблизно таке: шпилькові породи становлять 45% (сосна — 33%, смерека — 9%, ялиця — 3%), листяні — 55% (дуб — 23%, бук — 7%).
Переважна більшість лісів Полісся (бори, субори, сугрудки, груди й вільшаники — див. Рослинність, стор. 102) належить до півд.-зах. відтинку величезної півн.-евр. лісової смуги. Тут на піскових землях загалом переважає сосна (61%), на ліпших ґрунтах — при участі дуба (11%) і граба (1%); на ін. — листяні (головне береза, осика, вільха — разом припадає 16%); залісення — 25%.
До лісостепових форм належать ліси Правобережжя, Лівобережжя, Галицько-Волинської височини й степу. Тут зустрічаємо також соснові бори й субори острівного розміщення, що по річкових піщаних терасах заходять навіть у степ. Але головною лісовою породою тут є дуб (на чорноземах, суглинках), що його супроводять ясень, клен, берест, граб та ін. листяні; на зах. Поділлі виступає і бук.
Правобережжя характеризують головним чином грабові (Carpineto-Querceta) й чисті діброви (Querceta), що їх подекуди заступили чисті грабники (Carpineta) звичайно паростового походження. Дуб зайняв тут 40% площі, граб — 38%, сосна — 15%, а ін. листяні породи — 7%. Залісення — 13%. На Лівобережжі підсоння сухіше, і польодовикове залісення настало пізніше. Ліси не встигли поширитися великими масивами й знайшли собі найпридатніші займища понад високими правими берегами річок —нагірні діброви і по лівобережних піскових терасах — бори й субори. Але тут трапляються комплекси мішаних лісів і на міжрічних просторах (Харківщина, Полтавщина). Грабові й безграбові діброви, субори, а рідше чисті бори характеризують Лівобережжя. Але граб поширений тут тільки в зах. частині (до Полтави). Відмінну частину Лівобережжя являє донецький лісостеп. Дуб і тут дає основну породу улипових грудах (Tilieto-Querceta) і в ясеневих (Fraxineto-Q.) та чистих дібровах, а в одному випадку до дуба домішується навіть граб. На Лівобережжі дуб зайняв 61% площі, а решта належить сосні (29%), грабові (2%), й ін. (8%). Залісення — 7%.
Степ характеризують байрачні діброви, що ширилися тут в міру ерозії поверхні степової рівнини. До дуба домішуються берест, білоклен, груша й різні кущі. На правому й на лівому березі Дінця трапляються липові груди, а по піщаних терасах Дінця й Самари в степ проходять чималі масиви суборів та липових сугрудків (Tilieto-Q.-Pineta). Своєрідні лісові формації — вогкі прирічні. ліси в Дніпрових плавнях. Крім верби, осокора, білої тополі й вільхи, тут трапляються також дуб, ясень, берест та ін., утворюючи берестини (Ulmeta), берестові дубини (U.-Q.) та ін. У степу дуб зайняв 79% площі, на сосну припадає 4%, на граб — 1%, на ін. — 16%. Залісення — 4%.
На Галицько-Волинській височині ліси займають 19%. Лісові формації на сході (Поділля, Волинська височина) наближені до лісових форм Правобережжя, хоча на Поділлі дуб поступається місцем грабові й появляється вже островами бук. Опілля, Розточчя, Мале Полісся — як і сусідня частина Надсянської низовини й Підкарпаття мають типи лісів, близькі до центр-евр. (див. стор. 101). На пісках переважає сосна, на Розточчі й Опіллі — бук, на Підкарпатті — ялиця, бук.
В Карпатах на півд. заході ліси складаються майже з самого бука, в ін. частині — переважно із смереки з домішкою бука і ялиці, залісення — 49%. В горах Криму і Кавказу росте головне дуб, бук, граб, ясень, клен, ільмові, на Кавказі також кавказька смерека (Picea orientalis), ялиця Нордманова (Abies Nordmaniana), в Кримі також кримська сосна, на півд. узбіччях виступають півд. субтропічні види (див. стор. 109). Залісення Кавказу — 58%.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
До 1917 р. Законну охорону лісів на Центр. і Сх. Укр. Землях запроваджено в 1888 p., коли багато лісів уже було спустошено або знищено і коли в наслідок знищення з’явилося чимало невжитків. Цей закон не встановляв обов’язку складати лісогосп. пляни в приватних лісах, але забороняв корчування лісових ґрунтів без дозволу влади, спустошення лісу з погляду виснаження деревних запасів та неможливости природного лісопоновлення, випас худоби в молодняках і зобов’язував до штучного залісення незаконно розкорчованих ґрунтів. Крім того, він встановляв категорію захисних лісів із спеціяльним режимом лісокористування; сюди мали належати ті ліси, що охороняли джерела, береги річок, ґрунти від розмивання (крутосхили, яри) чи роздування (сухі піски) та ін. Цей закон припинив безоглядне корчування лісів і сприяв упорядкуванню приватного лісового господарства, що охоплювало 80% лісової площі (державі належало 20% лісів, приватним власникам — 70%, корпораціям — 10%).
В останні роки перед першою війною лісівництво на Центр. і Сх. Землях стояло досить високо. Нищення лісів припинено, почалося залісення зрубів і розведення по степах охоронних лісів /1072/ способами, яких не знала Зах. Европа (див. стор. 1069), так, напр., лісові культури в скарбових лісах стали розвиватися дуже швидко: в 1902 р. площа культур становила 35% площі зрубів, а в 1913 р. вже — 96%. Видатність лісів почала зростати, ставши вищою, ніж в ін. частинах Рос. імперії. Так укр. ліси, які належали державі, становили 0,9% площі скарбових лісів Росії, але давали 8% усієї деревної маси, 13% прибутку і аж 14% чистого прибутку.
Далеко вище стояла перед першою війною культура лісів на укр. землях в Австро-Угорщині, де діяв лісовий закон 1852 р. й пізніші доповнення та роз’яснення до нього, зокрема закон 1904 р. про захисні чи охоронні залісення. Ці закони реґулювали лісокористування, забороняли самовільне корчування лісу, встановляли особливий характер господарства в захисних лісах, вимагали залісення певних невжитків.
Роки 1917 — 20. Великі зміни в загальному лісовому законодавстві України викликала революція 1917 — 20 pp. За часів революції та Центр. Ради лісокористування в приватних лісах провадилося під контролем земельних комітетів на основі вказівок влади. За УНР видано Закон про ліси (13. І. 1919 p.), що оголосивнаціоналізацію лісів, утворивши Лісовий Фонд України, який стає власністю УНР »без викупу« і переходить у »завідування та розпорядження« влади. Проте з цього розпорядження вилучено низку лісових об’єктів, що мали залишатися в »порядкуванні й користуванні« попередніх власників, але під контролем влади; сюди залічено ліси громадських самоврядувань, сел. надільні та (до 15 дес.) належні »трудовим господарям«. Націоналізацію лісів проведено також в ЗОУНР (див. стор. 533).
Про воєнне нищення лісів була вже згадка (стор. 1070).
Роки 1920 — 50. Больш. окупація принесла нові лісові закони: спочатку закон РСФСР (27. V. 1918 p.), а пізніше »Закон о лесах УССР« (3. IV. 1920 p.), що встановив повну націоналізацію лісів, себто й сел. та корпоративних. Але, не маючи змоги опанувати весь лісовий фонд України, ні адміністративно-техн., ні екон., больш. влада мусіла відмовитися від безпосереднього держ. господарювання у великій частині націоналізованих лісів, поділивши лісопридатні площі націоналізованих лісів за їх значенням і способом керування на держ. — 1 757 500 га (71%) і сел. — 708 400 га (29%), разом 2 465 900 га. Сел. ліси становили категорію т. зв. »лісів місцевого значення«, що не мали ні пром., ні експортового характеру. Держ. ліси (крім громадських) були передані Всеукр. Управлінню Лісами, а лісова промисловість підпорядкована Раді Нар. Господарства. В 1930 р. проведено повну централізацію — всі ліси передано до Ради Народного Господарства СССР, і лісові фонди »союзних республік« втратили вже й формальну самостійність. У 1931 р. ліси поділено на дві зони — лісокультурну (1 104 600 га) і лісопромислову (Полісся й півн. Правобережжя — 1 072 500 га) з окремими управліннями. Заготівля дерева була передана трестам, що провадили великоплощинні зруби (до 100 га). В 1936 р. ліси були поділені на дві зони — водоохоронну й експлуатаційну. Ліси України визнано за водоохоронні, де розмір рубання не міг перевищувати приросту. Від 1947 р. утворено Міністерство Лісового Господарства і Міністерство Лісової Промисловости.
Лісокультурна справа на укр. землях в СССР стояла в 1920 — 32 pp. дуже низько. Справа залісення зрубів занепала, і в 1924 р. площа непоновлених зрубів становила 608 889 дес, а потравлених худобою молодняків — 113 797 дес. У 1932 р. незалісена площа становила 684 000 га, складаючи майже 1/5 (19%) всієї лісопридатної площі. Про виснаження лісових запасів та занедбання культур виразно говорить таблиця, що подає розподіл лісостанів за віком (1932) в тис. га і в дужках у %:
 
Молоді
Середньолітні
Підстиглі
Стиглі
Разом покриті лісом
Непоновлені площі
Всього
Фактично:
Нормально:
1 394 (57)
787,5 (25)
439 (18)
787,5 (25)
309 (12)
787,5 (25)
324 (13)
787,5 (25)
2 466 (100)
3 150 (100)
684
3 150
3 150
Ці цифри доводять: 1. надмірну кількість молодняків (проти норми більш ніж подвійну) й дуже недостатню кількість підстиглих та стиглих лісостанів і 2. великий відсоток незалісених площ. На зниження нормальної продуктивности лісового господарства УССР впливали ще вирідження лісу, потрава худобою молодняків, затравнення й здичавіння ґрунтів, погіршення санітарного стану лісу та ін.
Лише в другій пол. 1930-их pp. лісове господарство почало ставати на нормальний шлях: припинено надмірний вируб лісів, піднесено охорону лісів і розпочато великі лісокультурні роботи. /1073/
На укр. землях у Польiі 21,5% лісів були в руках держави, 65% належало великим власникам і тільки 6% — селянам; на Закарпатті 56% лісів належало державі, а 39% — т-вам; на Буковині більшість лісів належала правос. рел. фондові. Господарство велося тут краще, ніж на Центр. і Сх. Землях, — зокрема не було тут надмірного вирубу лісів. Однак на укр. землях під Польщею було багато галяв і незалісених зрубів (12% всіх лісових ґрунтів), зате вік лісів був тут нормальний.
Друга світова війна спричинила знов занепад культур і завдала нових ударів укр. лісівництву.
ПОТРЕБИ, ПРИРІСТ І ВИДАЧА ДЕРЕВНА
За лісовистачальні країни визнають (у сучасних умовах) ті країни, що відповідають приблизно таким вимогам: 1. — 20 — 33% залісення всієї території, або 2. коли на 1 меш. припадає не менше, ніж 0,35 га лісової площі, або 3. не менше, ніж 0,6 — 1 м³ щорічного приросту дерева. Застосовуючи ці приблизні коефіцієнти до всіх укр. земель, або до УССР в сучасних межах, мусимо визнати її лісове забезпечення приблизно на яких 2/3, бо вона має: 12% залісення, а на 1 меш. припадає 0,20 га лісу (в УССР — 0,17) і бл. 0,40 м³ щорічного приросту дерева. При власній продукції УССР в сучасних межах (рахуючи по 2 — 2,5 м³ приросту на 1 га залісеної площі) — 11000 000 м³ загальне споживання деревна становило б бл. 17 000 000 м³.
Приріст деревної маси з 1 га лісу нерівномірний: на Центр. і Сх. Землях — 2,3 м³, в Галичині — 3,3 м³ (в держ. лісах — 3,9 м³, в лісах великої посілости — 3,6 м³, в сел. — 2,1 м³), на півн.-зах. землях — 1,9 м³ (через слабий приріст із заболочених лісів Полісся). Для порівняння — в Німеччині він становить 4 м³.
Низька фактична продукція лісів України — це наслідок попередньої негосподарности, бо на багатьох займищах ліси можуть давати великий і високоякісний приріст. Подільський дуб має особливо високу вартість завдяки широкошарності свого деревна, а волинська сосна — завдяки малій сучкуватості й гінкості стовбура та смолистості деревна. При належному господарюванні загальна продукція маси на певних займищах може досягти на рік 8 — 10 і навіть 12 м³ з 1 га (досліди в Червоно-Тростянецькому лісництві на Харківщині). Крім тубільних порід, до складу лісів можна з успіхом запроваджувати й високопродуктивних чужоземців (напр., модрину).
З огляду на нерівномірне розміщення лісів, при загальному дефіциті деякі частини укр. земель мали надмір лісів — гори й Полісся. Найбільші дефіцити виявляють, через найбільше споживання, Донбас, Кривий Ріг, райони Одеси, Харкова й Києва. В часи між двома світовими війнами експортовано дерево з укр. земель під Польщею, з Закарпаття й Буковини. На підставі статистики перевозів товарів, УССР (в давніх межах) довозила в різні роки такі маси деревних продуктів (в мільйонах тонн):
1913 р.
1928 p.
1932 р.
1934 р.
1,8
3,2
4,3
4,4
Це становило більше, ніж власна продукція.
Для Півн. Кавказу надвишка імпорту над експортом становила в 1934 р. 1 300 000 т, для Криму — 300 000 т.
Отже, імпорт деревних продуктів постійно росте, головне в зв’язку з індустріялізацією. Дерево на Центр. і Сх. Землі йде 1. з Білоруси та суміжних частин РСФСР і 2. з середнього Поволжя і Вятсько-Ветлузького краю.
Центр. і Сх. Україна не тільки імпортувала, але й експортувала дерево на захід — бл. 250 000 м³ щорічно. Цей експорт складався головне з таких сортиментів: а) дуба — плянсон, ванчос, шпали, клепка — мемельська, французька й бондарна; б) сосни — бльоки, шліпери, тимбери.
В УССР розподіл сировини й продукції провадив Держплян на основі вимог споживачів: підприємств, установ, армії та ін. Нестача покривалася коштом збільшення плянового зрубу на імпорт. Пляни заготівлі й вивозу виконували лісопром. організації.
Лісові п’ятирічки (1928 p.), зв’язані з індустріялізацією, цілком перекреслили нормальні видачі з лісу, і за дві перші п’ятирічки вирубувалося приблизно по 11 000 000 м³ річно, себто майже подвійний приріст.
Аж до 1933 р. розмір вирубання обчислявся для кожного лісового об’єкта окремо. За інструкцією лісовпорядження 1933 — 36 pp. одиницею лісовпорядження став увесь лісгосп.; заведено типи лісу, сортиментацію, плянування підсочного промислу, визначення обігу вирубу на основі пересічного приросту, В водоохоронних смугах Дніпра з притоками і Дону заборонено суцільне вирубування; рекомендовано такі обіги вирубування: для шпилькових — 100 p., дуба — 120, вільхи — 60, берези — 50, осики — 40.
Приблизно 20-річний період, від 1914 р. до кінця другої п’ятирічки, став для лісового господарства України переломовим, принісши з собою величезні втрати як в лісових площах, так і в стані лісу та в прирості. За п’ятирічок плянове лісове господарство заступила окупація лісових запасів. І лише в другій пол. 1930-их pp. лісове господарство почало ставати на нормальний шлях культур.
По війні п’ятирічний плян (1946 — 50) — уже в кордонах 1945 р. — передбачав загальне користування з лісів УССР на 9 500 000 м³ щорічно, збільшуючи /1074/ вирубування в зах. і обмежуючи в сх. частинах України й встановлюючи скорочення лісоімпорту. Проведення лісокультурних праць було передбачене в розмірі 252 000 га. Запроєктовано також поповнення розріджених лісів і запровадження швидкорослих порід.
ГОЛОВНІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКІ ПРОБЛЕМИ
1. Усамостійнення лісового фонду України й об’єднання всіх лісових операцій в органах лісового господарства 
2. Підвищення видатности (продуктивности) лісів шляхом поліпшення складу й повноти лісостанів, швидкого закультивування зрубів і пустирів та належного плекання лісу, ґрунту й деревного запасу з увагою на головні породи й добірні (елітні) дерева.
3. Новозаліснення з метою поширення лісів, а разом з тим і ліквідація непродуктивних та небезпечних невжитків.
4. Ширення полезахисного лісорозведення.
Б. Іваницький
Література: Орлов М. Из лесов Юго-Западного Края. В. 1898; Труди по лісовій досвідній справі на Україні. Х. 1923;Колесників О. Лісова справа в нар. господарстві і шляхи її відродження на Україні. Земельник, XI. Х. 1924;Марченко Г. Задачи лесной политики на Украине. Труды Госплана УССР, IV. Х. 1925; Шановский М. Очерки по экономической географии леса. П. 1926; Морозов Г. Наука про ліс. К. 1927; Ивановский М. Лесо-экономическая география СССР. М. 1928; Высоцкий Г. Леса Украины и условия их произростания  и возобновления. Труди лісової секції С.-Г. Ученого Комітету. К. 1929; журнали Укр. Лісовод і Лісове Господарство; Лісове господарство та лісова промисловість України. Держ. Плянова Комісія УСРР. Х. 1932;Іваницький В. Лісове господарство Московщини й України (порівняльний нарис). Сучасні проблеми економіки України, П. Праці Укр. Наук. Інституту, XXXII. В. 1936; Іваницький Б. Ліси й лісове господарство на Україні, I — II. Праці Укр. Наук. Інституту. В. 1939, 1936; Кубійович В. Географія лісу. Географія України й сумежних земель. Кр.-Л. 1943; Іваницький Б. Колонізаційна й госп. роля лісу на Правобережжі й Подніпров’ї в XVI — XVII вв. Наук. Записки УТГІ, I (IV). Реґенсбурґ 1948.
[Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 3. — С. 1068-1074.]

Лісове господарство Фінляндії

Приватні ліси Фінляндії — приклад для світу, або як невеликі сімейні господарства вирощують найкращій ліс для великих корпорацій.

Фінляндія відноситься до тих країн, де лісогосподарська галузь економіки грає провідну роль у формуванні ВВП. Країна займає перше місце у світі за долею лісопаперової галузі в експорті країни — 40-45%. Ліси займають 71,6% усієї площі Фінляндії. У цьому зв’язку ми спробуємо з’ясувати, як інститут приватної власності забезпечує такі високі результати країни у лісогосподарській галузі.

Одним з найбільш вагомих інститутів, що забезпечує активний розвиток та процвітання лісогосподарського комплексу Фінляндії є приватна власність на ліси. 70% від їх загальної площі належать приватним господарям або лісопромисловим корпораціям, лише 25% лісів належать державі, а 5% є землями, що захищені від лісопереробної діяльності. 

Процентне співвідношення площі заповідних лісів від їх загальної кількості (див. карту).

Оскільки одне лісове господарство, зазвичай, належить одній сім’ї, можна підрахувати, що близько 900 тис. фінів володіють лісами. Загалом населення країни складає 5.5 млн, що означає, що кожен п’ятий громадянин Фінляндії є лісогосподарем. Тобто ведення лісового господарства є прерогативою малого сімейного бізнесу, а переробкою сировинного продукту та створенням більшої доданої вартості у подальшому займається середній та великий бізнес. Загалом в Фінляндії, 80-90% лісогосподарської діяльності припадає на приватний бізнес.
Лісова індустріальна група об’єднує лісове господарство, лісову промисловість, машинобудування для лісової промисловості, частину хімічної та фармацевтичної промисловості, автоматизовані та пакувальні системи, типографію, енергетичне виробництво, логістику, освіту та консалтинг у лісовій галузі. Якщо виходити з об’ємів усього індустріального лісового кластеру, то його доля у ВВП Фінляндії складає 35%. 

Структура лісоволодіння у Фінляндії: 70% усього лісового господарства країни належить приватним структурам, з яких 61,7% – малий сімейний бізнес, а частка лісозаготівельних корпорацій – лише 8.7%.

Фінська модель, та Скандинавська в цілому, лісокористування принципово відрізається від моделей інших країн. В країнах колишнього СРСР, Північній Америці деревину заготовляють за рахунок суцільної рубки відкритим способом, а потім проводять роботи з відновлення лісу на великих ділянках. У Скандинавських країнах ліси проріджують, що створює додатковий економічний ефект до 40-60%, оскільки прочищені та проріджені дерева не мають конкурентів при зростанні, що дозволяє зосередитися на вирощуванні найкращих екземплярів деревини. Крім того, кваліфіковане прорідження лісів сприяє поліпшенню біорозмаїття лісу. 

Проріджений ліс це також господарство багатоцільового призначення. У Фінляндії, окрім виробництва продукції з деревини, завжди звертали увагу на інші лісові ресурси. Сімейні лісові господарства займаються зберанням ягід, грибів, мисливством. Хоча у фінансовому перерахунку ці види діяльності мають лише 2-3% від обороту галузі, Фінляндія повністю задовольняє свої потреби в грибах та ягодах і частина їх йде на експорт. 

Іншим цікавим аспектом приватного лісоволодіння у Фінляндії є принцип побудови енергосистем у малих містах та селах. Деревина наразі складає 70% сировини, що використовується задля енергетичних потреб населення та промисловості, але урядові програми передбачають збільшення цього показника. Багато лісових господарів володіють лісом лише для того, щоб забезпечувати громаду дровами. На опалення йдуть також і продукти деревопереробки — тріски та трина.

Але мова йде вже не просто про продаж деревини для опалення – багато сімей лісовласників мають міні-котельні, до яких під’єднані декілька десятків будинків або вулиця. 
Великі лісові корпорації живуть у великій гармонії з малим сімейним бізнесом. Промислові гіганти не скупають ліс гектарами, а співпрацюють з малими лісовими господарствами, оскільки перші зацікавлені у якісній сировині, догляд за якою у повній мірі можуть реалізовувати лише другі. 

Цікавим тут буде приклад потужного целюлозно-паперового комбінату «UPM-Kymmene Oyj». Менеджмент комбінату ще на початку минулого десятиріччя зрозумів необхідність у підтримці малих лісових господарств та відкрив по всій країні мережу безкоштовних консультаційних центрів, де будь-який власник лісу може отримати поради від правильного проріджування лісу, до консультації щодо боротьби зі шкідниками. Комбінат щороку переробляє 20 млн. кубічних метрів деревини, з яких 70% купуються у малих лісових господарствах. 

Також компанія таки купує ліс у населення, але це стосується містян, які отримують у спадок лісову ділянку та не хочуть займатися такого роду господарством. Однак, ці ділянки коропрація не залишає собі, а перепродає далі найбільш, за їх думкою, відповідальним у лісоволодінні сім’ям. 
Ігор Симисенко  Журналіст

Лісове господарство Австрії

Австрія - промислово розвинена держава в Центральній Європі з населенням понад 8 млн. чоловік. Ліси займають 3,92 млн. га. за лісистістю, яка становить в середньому 46,8%, Австрія належить до багатих лісом країн Європи, поступаючись лише Фінляндії, Швеції та Росії.

Австрія - гірська країна, значну територію якого займають Альпи - витягнута гірська гряда, що складається з багатьох хребтів і масивів і круглих гір висотою до 3800 м. Країна, в основному лежить в океанічній кліматичній зоні з великою кількістю атмосферних опадів. Клімат передгірних і рівнинних районів помірний. Максимум опадів припадає на літній період. Середньорічна кількість опадів в більшості районів перевищує 1000 мм. Зони і райони з незначними атмосферними опадами розміщені в Центральних Альпах, на північному сході і сході, де випадає менш 500 мм на рік.


Лісові масиви розташовані нерівномірно. Більшість з них розташована на схилах альпійської зони і в середніх горах. До висоти 600-800 м зустрічаються окремі ділянки дуба черешчатого і австрійського, бука європейського, ясена звичайного; вище 800 до 1000 м бук утворює суцільний лісовий пояс і займає більше половини площі лісів. На висоті 1000-1400 м переважають хвойні породи: ялина європейська, ялиця біла, модрина європейська, сосна чорна і звичайна. У Центральних Альпах природна межа лісу лежить вище 1800 м над рівнем моря, а в Вапнякових Альпах - приблизно на 200 м нижче. Межа деревної рослинності (гірська сосна і кедр) піднімається майже на 300 м вище межі лісів. Приблизно з висоти 2000 м - альпійські луки. Переважна більшість - 69,2% становлять хвойні ліси, які характерні для високогірних місцевостей. Ялина є найбільш поширеною породою (55,7%). Бук становить менше 10%. Запас деревини в лісах становить понад 900 млн.м3 при щорічному загальному прирості майже в 20 млн.м3. Середня продуктивність експлуатаційних лісів - 240 м3 / га, річний приріст деревини в них - 6 м3 / га. Відповідно продуктивність захисних лісів, що виконують переважно водоохоронні і ґрунтозахисні функції в горах - 190 м3 / га, а їх щорічний приріст - 2,8 м3/ га.



Серед різноманітних функцій лісів Австрійським лісовим законом охоплюються такі чотири основні функції: комерційна (господарська), захисна, рекреаційна і природо формуюча 64,5% загальної лісової площі використовують цілком з експлуатаційною метою, а в захисних лісах ведеться обмежена господарська діяльність, яка дає можливість отримувати доходи власникам лісів, лісівникам та лісовим працівникам. Слід зазначити, що в австрійських лісах понад 100 років принцип постійного невиснажливого лісокористування є головним законом ведення лісового господарства.

Переважна більшість лісів Австрії знаходиться в приватному володінні. Державі належить лише 18% лісових площ. Решта - власність приватних осіб, колективна або церковна власність. Для країни характерно чимала кількість власників лісів. Лісові володіння площею до 200 га становлять половину (53%) всіх лісових площ. Серед них дві третини становлять лісо володіння площею до 50 га.

В Австрії ліс уже давно знаходиться під суворою охороною. Ще лісовими законами і правилами середньовіччя було забезпечено збереження лісів з метою задоволення потреб гірничодобувної промисловості, солеварень і металургійних заводів. У державному Лісовому законі 1852 року до цього додали принципи збереження захисних і природозберігаючі функції лісу. З роками, відповідно зі зростаючим усвідомленням проблем охорони навколишнього середовища, постійно вводилися нові правила захисту лісів. Глобальне значення лісу в останні десятиліття зросла, і ліс тепер розглядається не тільки як постачальник сировини, а й як незамінний елемент навколишнього середовища. У чинному Законі про ліс, який прийнятий в 1975 р і доповнений в 1987 р, враховані прогрес суспільства до природо збереження. Мета закону - забезпечити захист лісів і безперервне виконання його основних функцій і інших корисних властивостей. За головною вимогою господарства, новий молодий ліс завжди повинен замінювати старий. Лише у виняткових випадках дозволяється вирубка лісу для побудови, наприклад, населених пунктів, доріг і т.д. Необхідно відзначити, що законодавство Австрії забороняє переводити лісові землі в сільськогосподарські угіддя. Існують особливі вимоги щодо охорони лісів і досконалий догляд за захисним лісом. Навіть в господарському лісі можна використовувати тільки ту деревину, яка досягла повної зрілості. Розробка суцільних лісосік, що перевищують площу 0,5 га, здійснюється тільки з дозволу лісового відомства. Великі суцільні лісосіки цілком заборонені.



Налагоджено дієві механізми забезпечення якості виконання лісових операцій. З цією метою встановлені вимоги, згідно з якими лісовими господарствами площею понад 500 га повинні керувати кваліфіковані лісівники, а площею понад 1800 га - дипломовані  інженери-лісівники.

Спеціальний контрольний лісовий орган стежить за дотриманням встановлених законом правил, а також консультує власників лісів і залучає інші спеціалізовані організації. Захист лісу в Австрії є центральним суспільно-економічним фактором, забезпечується строгим лісовим законодавством, професійною роботою висококваліфікованих лісівників, організацією стійкого розвитку лісового господарства та неухильним запобіганням пошкоджень і знищення лісів. У Законі про ліс встановлені розмір грошової допомоги на поліпшення функцій лісу, а також види лісогосподарських пільг, сприяють виплаті кредитів, узятих на проведення лісогосподарських заходів. Завдяки цьому щорічно виконуються роботи з лісорозведення та лісовідновлення на площі понад 30 тис. га (заліснення вирубок, висаджування нового лісу на пустирях і гірських схилах, озеленення місць відпочинку і т.п.).

Незважаючи на приватний характер лісів, будь-який громадянин має право перебувати в лісі. Винятком є ​​тільки райони вирубок, місця буреломів. Збір грибів та ягід в занадто великих кількостях категорично забороняється. Катання на лижах в лісі поблизу канатних доріг і лижних трас строго заборонено. Строго заборонено також знищувати ліс, руйнувати і пошкоджувати лісокультурні площі, в тому числі і неофіційно складувати побутове сміття в лісі. З огляду на гірський характер місцевості, в країні вже більше 100 років працює лісотехнічна служба по закріпленню гірських потоків і зсувів, підпорядкована лісовому відомству. У ній працюють висококваліфіковані лісівники.

Застосовувані службою методи полягають в поєднанні будівельно-технічних і лісобіологічних заходів. Комбінація високогірних заліснень, відновлення і догляд за захисними лісами в поєднанні з технічними спорудами є яскравим прикладом гармонізації довкілля, що зараз особливо важливо і актуально.

Раціональним веденням господарства в лісах Австрійської Республіки керує Міністерство земель, лісів і водного господарства, департамент лісового господарства якого розробляє основні принципи лісової політики і контролює дотримання вимог чинного лісового законодавства. Міністерству також належить 96,5% акцій акціонерного товариства "Австрійські державні ліси", в користуванні якого перебувають понад 90% державних лісів.

Крім лісового відомства, існують громадські організації та об'єднання, що представляють інтереси лісників і власників лісів. До них відноситься Конференція президентів сільськогосподарських палат Австрії, Сільськогосподарські палати окремих земель, об'єднання сільськогосподарських і лісових господарств, Союз лісівників та ін.

Лісокористування в Австрії відрізняється високою інтенсивністю. Заготівля деревини з гектара становить 3-4 м3 на рік. В середньому заготовлюється близько 80% річного приросту. У лісах працюють кваліфіковані працівники лісового господарства. Умови праці, які були можливі ще 30 років тому, коли лісоруби жили протягом тижня окремо від своїх сімей в примітивних умовах, не прийнятні в наш час. Сучасні машини - від бензомоторної пили до лісових комбайнів, що забезпечують повну механізацію лісосічних робіт, полегшують і спрощують лісозаготівлі і транспортування деревини. Переважно застосовується сортиментна технологія лісозаготівель. Використання машин в складі харвестера і форвардера є звичайним явищем на теперішніх лісосіках. І можна зрозуміти гордість голови профспілки лісничих Австрії Фрідріха Гангстерова, який показує процесорну головку, яка ефективно виконує операції звалювання дерев, обрізки гілок і розкряжування стовбурів, повністю усуваючи тяжкі і небезпечні операції в праці лісоруба. На лісосіки останнім часом прийшли так звані гірські лісові комбайни - мобільні канатні установки, обладнані гідроманіпулятори з процесором. Така техніка дозволяє двом працівникам виконувати весь комплекс лісосічних робіт, не завдаючи особливої ​​шкоди лісовим ґрунтам. Застосування подібної техніки можливо тільки при наявності відповідної інфраструктури. Тому австрійські ліси характеризуються надзвичайно добре розвиненою мережею лісових автодоріг. Щільність доріг в лісових масивах становить 3,5 - 7 км на 100 га. Лісові дороги мають високу якість дорожнього полотна, що дозволяє забезпечувати високу швидкість руху транспортних засобів.

Такий стан характерний не тільки для державних, але і для приватних лісів. Лісозаготівлю в приватних і державних лісах здійснюють спеціалізовані підприємства, обладнані спеціальною, створеної для роботи в гірських умовах, технікою. У державних лісах працюють великі лісозаготівельні підприємства, які будують лісові автодороги. Характерною рисою є переважання канатних систем і висока продуктивність праці (2,5-3 тис. м3 на рік на одного працівника). Приватні лісозаготівельні підприємства значно менші за кількістю працівників і устаткування, але і в них канатних установок теж більше, ніж трелювальних тракторів. Слід зазначити невелику площу лісосік при суцільних рубках (0,5-2 га), а також проведення не суцільних рубок, а вибіркових рубок із застосуванням мобільних канатних установок, харвестерів і форвардерів.

Переважна більшість канатних установок - австрійського виробництва. Мобільні канатні установки монтуються на шасі автомобілів різних типів або на причепах. Колісні трактори для роботи на лісозаготівлях випускає завод "STEYR. Це сільськогосподарські трактори різної потужності, обладнана додатковими пристроями для трелювання деревини.

Одним з головних чинників підвищення ефективності лісопромислового виробництва в Австрії є використання деревних відходів і низькоякісної деревини для енергетичних потреб. Австрія в цьому напрямку є однією з передових країн Євросоюзу, де в 2010 році планується отримувати 12% енергії з відновлюваних джерел. Проводиться надзвичайно широка реклама енергетичного використання деревини і здійснюється державна політика стимулювання споживачів енергії з деревини та виробників відповідного теплоенергетичного обладнання, що дозволяє лісівникам забезпечувати збут низькоякісної деревини і паливних дров та отримувати додаткові доходи.

Досвід інтенсивного природо ощадного лісокористування в складних рельєфно-гідрологічних умовах Австрії підтверджує можливість і доцільність, а також вказує шляхи і методи організації сталого розвитку лісового господарства в наших Карпатах, без чого неможливо входження нашої держави в Європейське співтовариство. Тому завданням українських лісівників на всіх рівнях управління лісовим господарством є вироблення виваженої програми поступового і планомірного переходу на європейські методи господарювання в лісах Карпатського регіону.

 Автори: «Анатолій САБАДИР, начальник відділу технічної політики й інвестицій Держкомлісгоспу, Юрій ГРОМ’ЯК, головний інженер ДЛГО “Львівліс”, Володимир КОРЖОВ, завідувач лабораторії природозберігаючих лісових технологій УкрНДІгірліс, Сергій ЗІБЦЕВ, заступник директора»

Лісове господарство Німеччини. 

Територія Німеччини на 30,8% вкрита лісами, що відповідає площі 10,7 млн. ​​га. У той час як в більшості країн світу площі, займані лісами, постійно скорочуються, в Німеччині вже кілька десятиліть спостерігається протилежний процес - постійне зростання лісових масивів. Причинами зростання лісових площ є, в першу чергу, свідома лісопосадка, розширення лісових площ за рахунок сільськогосподарських територій і компенсація господарського використання природних територій підприємствами шляхом їх заліснення. Кожну секунду в німецькому лісі підростає 2 м3 лісу, а за рік приріст нових лісових порід становить 90 млн. м3. Лише 2/3 нового лісу використовується економікою. Завдяки успішній лісової політики, запаси лісу в Німеччині на сьогоднішній день складають 3,4 млрд. м3 і перевищують лісові запаси багатьох європейських країн, наприклад, таких лісистих територій, як у Фінляндії та Швеції.

Більшу частину лісів Німеччини (60%) займають хвойні породи, перш за все, ялини європейської і сосни звичайної. А серед широколистяних порід перше місце займає бук лісовий. Близько 15% лісистої поверхні Німеччині припадає на букові ліси, майже 10% - на дубові. На загальне переконання німецьких ботаніків, без втручання людини бук в Німеччині поширився б по всій території (крім гірських регіонів). Домінування хвойних дерев – ялини європейської (28%) і сосни звичайної (23%) має антропогенний характер.

Більшість лісів в ФРН є змішані ліси. У Німеччині є представницьке «лісове» законодавство, що ґрунтується на багатовіковому досвіді використання лісів.

Головний «лісовий» закон встановлює загальні норми і враховує місцеві особливості німецьких земель, наділяючи їх великою самостійністю в лісовій політиці. На ліси поширюються також всі екологічні закони: Закон про захист природи, Закон про водні ресурси, Закон про поводження з відходами та інші. Найголовнішим і відповідальним органом в лісовій промисловості ФРН є Міністерство сільського господарства, продовольства і захисту прав споживача. Наступний рівень відповідальності займають міністерства федеральних земель. Ліс в Німеччині знаходиться як в приватному, так і в громадському володінні. Так, 46% лісів належить приватним особам і підприємствам, 34% - загально - федеральні  ліси.

При цьому цікавий подальший розподіл лісів в приватному секторі: 65% всіх приватних лісів є власністю сільськогосподарських підприємств. Відповідно до закону, власник лісу вирішує, як ліс буде використовуватися: як зони відпочинку, як джерело деревини або ще для якихось цілей. Використання лісу має дуже довгу традицію в Німеччині. Такі способи використання лісу, як вирубка дерев для опалення домашнього господарства, використання лісових пасовищ у тваринництві та збирання різних плодів лісу були відомі і широко вживані вже з часів середньовіччя.


У XVI і XVIII століттях німецькі ліси так широко вирубувалися і експлуатувалися зростаючою промисловістю і сільським господарством (солеварні, металургійні заводи будівництво та ін.), що виникла навіть загроза їх повного знищення. Тільки введення і реалізація концепції «ефективного та економного» лісового господарства змогли врятувати німецькі ліси від їх повного знищення. Сучасна німецька економіка використовує ліс, в основному, як джерело деревини.

Власники лісів і лісничі в Німеччині підтримують природні процеси в лісових екосистемах, застосовуючи, так званий, спосіб природного господарювання. Близьке до природного, лісове господарювання допомагає не тільки створити в Німеччині здорові і оптимально пристосовані до умов навколишнього середовища ліси, але значно здешевлює процес догляду за лісом. При цьому всі заходи відбуваються під девізом «Перебудуємо (реорганізуємо) ліс з метою підтримки і сприяння його різноманітності». При такому господарюванні лісничі рубають тільки вибіркові дерева, в той час як раніше в лісах здійснювалися в більшості суцільно - санітарні рубки. Хоча, при буреломах, вітровалах і зараз здійснюються суцільні рубки. В результаті таких вибіркових рубках в лісах виникають сонячні місця, старі дерева ростуть поруч з молодими, а шляхом вибіркової підтримки окремих видів дерев вдається підвищити лісову різноманітність. Близьке до природного лісове господарювання в Німеччині допомагає лісам розвиватися природним шляхом і створює екологічні ніші. Після Другої світової війни лісничі в ФРН садили в основному ялину європейську, так як ця порода витривала і швидко ростуча. Сучасне лісове господарство працює за іншим принципом - «садити в лісах не те, що зручно людям, а то, що необхідно природі».

   

Дотримуючись цього принципу, лісничі поступово замінили всі смерекові ліси змішаними і реалізували мету «реорганізації» німецького лісу. «Реорганізація лісу» - один з найбільших проектів в історії німецького лісового господарства. Цей проект є важливою складовою в боротьбі із сучасною екологічною катастрофою, яка призводить до зміни клімату в світовому масштабі. Нові змішані ліси, що виникли на місці старих ялинових лісів, відрізняються більшою стійкістю проти негод, хвороб і посухи.

Електронний ресурс:

            1.http://www.wald.de/
            2.http://www.forstverein.de/

Виїзний семінар Івано-Франківського ОУЛіМГ 20.102017 року

 у ДП «Вигодський лісгосп»

  Тема: «Планування і проведення поступових і вибіркових рубок» цьогорічного науково-практичного семінару в якому взяли участь директор Інституту гірського лісівництва імені Пастернака П.С. Голубчак О.І., фахівці відділу лісового господарства Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, головні лісничі і провідні спеціалісти лісгоспів області, семінар відбувся 20 жовтня  в ДП «Вигодський лісгосп» на базі Шевченківського, Людвиківського та Свічівського лісництв.

Всі учасники колегії зібралися в приміщенні контори Шевченківського лісництва для ознайомлення із майстерською дільницею по вирощуванню посадкового матеріалу. З вступним словом до учасників семінару виступили директор Інституту гірського лісівництва імені Пастернака П.С. Голубчак О.І., головний лісничий ДП «Вигодський лісгосп» Максимів В.Б., який дав коротку характеристику базового розсадника Шевченківського лісництва. Зокрема він сказав про те, що у 2012 році на базі Шевченківського лісництва було розпочато будівництво сучасної лісокультурної дільниці по вирощуванні стандартного посадкового матеріалу. Для цього побудовано три піднавіси, загальною площею 752 м2 , будівництво яких було почато у 2013 році (піднавіс №1) і закінчено у 2015 році (піднавіс №3). Круглорічно у них вирощується основні лісоутворюючої породи, такі як: модрина європейська, ялиця біла, ялина європейська, бук лісовий, дугласія зелена, а також декоративний посадматеріал для забезпечення потреб населення.

         У 2013 році побудована теплиця №1 загальною площею – 88 м2 , яка оснащена сучасним тепличним обладнанням, необхідним для вирощування високоякісного посадматеріалу. У 2015 році побудована теплиця №2 загальною площею 128 м2. Будівництво цих теплиць дало змогу проводити висів насіння у край ранні терміни, що дає змогу швидше досягнути посад матеріалу стандартних розмірів у порівнянні з висівом у відкритому ґрунті.

         Для ефективнішого використання корисної площі лісокультурної дільниці Шевченківського лісництва у 2013 році було розпочато будівництво коробів, яке тривало до весни 2017 року. На даний час їх нараховується 32 штуки, загальною площею 968 м2 .

         Враховуючи специфіку гірської місцевості і для збереження посад матеріалу у стані спокою до весняної висадки, було побудовано у 2015 році холодильну камеру загальною площею 80 м2 .

         В середньому на лісокультурній дільниці зараз вирощується близько 600 тис. шт. сіянців та саджанців основних лісоутворюючих порід, з яких 200 тис. шт. – сіянці модрини європейської. Це дає змогу повністю забезпечити потребу лісгоспу в садивному матеріалі необхідному для лісовідновлення.

 Крім того, підкреслив Василь Богданович, ДП «Вигодське лісове господарство» реалізовує посадматеріал іншим лісогосподарським підприємствам та населенню. У 2017 році підприємством реалізовано посадматеріалу на суму більше 360 тис. грн.

         Після ознайомлення з майстерською дільницею Шевченківського лісництва учасники колегії здійснили переїзд в квартал 34 урочище «Сопотей» Людвиківського лісництва.

На ділянці в кварталі 34 виділ 2.2 на площі 3,6 га проводиться перший захід поступової лісовідновної рубки в перестійному смерековому деревостані, розробка лісосіки проводиться з допомогою підвісної канатної дороги MOZ 300. Трелювання деревини здійснюється напівпідвісним способом у верх по схилу, крутизною більше 250 на відстань 150 метрів. Учасники семінару наочно переконались, що така технологія розробки лісосіки є хоча трудомісткою і затратною, але найменш шкідливою для лісового середовища.

         Після цього учасники семінару перейшли на ділянки прохідних рубок. Познайомилися з пробними площами № 4 і № 5 на ділянках під проведення прохідної рубки в кварталі 34 виділи 10 і 20. На цих ділянках було проаналізовано особливості призначення, умови проведення вищевказаної рубки. Учасники семінару ознайомилися з таксаційними характеристиками насаджень на пробних площах.

Перейшовши на пробну площу № 3, у кварталі 9 виділ 1, всі учасники семінару активно обговорювали особливості призначення і проведення  прохідної рубки в даному насадженні.

  Короткий зміст дискусії: в прохідну рубку відведене насадження в кварталі 9 виділі 1, площею 0,63 га. Таксаційні характеристики насадження: склад 10Ялє, вік 128 років, середня висота 30 м, середній діаметр 34 см, клас бонітету І, тип лісу СзПЯ, повнота 0,9 запас деревини на 1 га 800 м3, з них сухостій 90 м3, ВНРМ 1170 м, пошкоджене хворобами лісу - опеньок осінній. Основна ціль семінару - обговорити можливість проведення прохідних рубок у таких високоповнотних  і високогірних насадженнях.

Учасники семінару жваво обговорювали тему проведення таких рубок догляду в експлуатаційних та захисних лісах. Учасники семінару прийшли до спільної думки, що прохідну рубку у смерекових лісах необхідно проводити слабкою і середньою інтенсивністю із врахуванням особливостей кожної конкретної ділянки, їх розміщення, породного складу, вітроударності схилів, багатства ґрунтів і типів лісу. У цих високопродуктивних деревостанах Іа – ІІ класу бонітету повинні залишатися цільові дерева в кількості не менше 300-500 шт. на 1 га, так звані дерева майбутнього, за якими буде вестися догляд і які дадуть максимальний приріст запасу деревини. Повнота деревостану в таких насадженнях має бути оптимальною для забезпечення всіх вищезгаданих умов.

  До таких дерев відносяться, як правило, кращі дерева в біогрупі, здорові з прямими стовбурами, нормально розвиненими, порівняно з високо піднятою кроною, гостро вершинні з темно-зеленою хвоєю і гілками, які утворюють гострий кут зі стовбуром. Таким цільовим деревам при таких рубках повинні створюватися найбільш сприятливі умови зростання, видаляючи заважаючі їм дерева і зберігаючи допоміжні - більш дрібні, які будуть сприяти кращому зростанню.

         Видаляють в першу чергу - дерева хворі, сухостійні, пошкоджені, а також здорові другорядні породи, що роблять негативний вплив на цільові дерева. Видалення небажаних дерев дозволяє збільшити освітленість крон, збільшення їх об’єму, а відповідно і розростання кореневої системи, збільшення стійкості і площі живлення залишених дерев, що веде до посилення у них процесів фотосинтезу і, як наслідок, збільшення приросту деревини.

Учасники семінару пришли до висновку, що інтенсивність і повторюваність такої прохідної рубки залежать від лісівничих властивостей породи, складу сформованого деревостану, його структури та цільового призначення. У  насадженнях вибіркові рубки повинні проводитися не виснажливо, забезпечуючи їх стійкість і можливість максимального використання приросту із переведенням у майбутньому вирощування деревостанів до схеми наближеного до природи лісівництва, невисокої інтенсивності по запасу (не більше 15-25%).

Під час обговорення було відмічено надзвичайно високу загущеність і захаращеність штучно створених насаджень, на чому акцентують увагу українські і закордонні науковці і практики, які відмічають, що величезна кількість деревини в наших насадженнях не використовується.

Крім того відмічено, що зменшення об’ємів суцільних рубок, збільшення розмірів і площ вибіркових рубок вимагає кардинального розвитку лісової інфраструктури – будівництво лісових автодоріг, розширення мережі трелювальних волоків і технологічних коридорів, утримання в належному стані вже збудованих лісових доріг, що дозволить здешевити вартість заготовленої деревини та зменшить ерозію ґрунту і забруднення потоків і рік. Необхідно також закуповувати природозберігаючі механізми і обладнання (підвісні канатні установки), збільшувати об’єми заготівлі деревини з допомогою кінного трелювання. 

Учасниками семінару було обговорено особливості  проведення вибіркових рубок головного користування на прикладі ділянки в кварталі 4, виділ 45 площею лісосіки 1,8 га в урочищі «Багонка» Свічівського лісництва. Учасники семінару  ознайомилися з  таксаційною характеристикою насадження на ділянці під вказану рубку: категорія лісу – експлуатаційні ліси, вік 94 роки, склад 6Ялє2Бкл1Яцб1Яв од. Ос, Влс, тип лісу СзБПЯ, повнота 0,81 запас на 1 га 475 м3 , схил південної експозиції, крутизною більше 250, пошкодження хворобами лісу - смоляний рак 15%, всихання стовбурів листяних порід 10%. Насадження неоднорідне, змішане, різновікове. Природне поновлення на ділянці недостатнє, ґрунти середньо стійкі, дуже кам’янисті. Розробка ділянки можлива із застосуванням підвісної канатної установки.

При добровільно-вибірковій рубці головного користування в  першу чергу вирубуються хворі, перестійні і стиглі дерева, потім дерева з уповільненим ростом для своєчасного використання деревини і збереження захисних властивостей лісу. Добровільно-вибіркові рубки найбільшою мірою відповідають природі різновікового лісу. Вони складніші інших способів рубок, так як  вирубуються окремі дерева або їх групи. При цьому прагнуть до рівномірного розподілу дерев по площі, які залишаються на корені. Одночасно проріджують куртини молодняка і підріст (проводять освітлення підросту).

При добровільно-вибіркових рубках періодичність рубок 10 і більше років. Інтенсивність і періодичність добровільно-вибіркових рубок залежать від категорії лісів, повноти і вікової структури деревостану, ґрунтових умов, рельєфу місцевості, тобто від конкретних умов кожної ділянки. Після проведення такої рубки повнота деревостану і зімкнутість пологу не повинні знижуватися нижче 0,6.

- Завдяки поступовій і вибірковій системі рубок забезпечується постійне лісовідновлення, разом з тим зберігається життя лісової фауни та флори: не пошкоджується лісовий покрив, лісова рослинність тощо. Поряд з цим триває безперебійний процес лісовідновлення усього деревостану. З точки зору лісової науки, максимальна користь спостерігається з того, що ділянка постійно перебуває під пологом лісу, а це великий плюс. У такому разі зберігається звичний для неї мікроклімат, що є необхідним чинником для росту лісових насаджень. І на останок, зникає таке поняття, як суцільні зруби, що дуже дратує теперішню громадскість, - зауважує начальник відділу лісового господарства ДП "Вигодський лісгосп" Оріхівський Степан Миколайович.

Висновок семінару: працювати над подальшим впровадженням вибіркових і поступових рубок, іншими словами, поступова система рубок  дозволить максимально сприяти природному поновленню та залишити недоторканим лісове середовище при проведенні лісогосподарських заходів.

ДП "Вигодський лісгосп" вітає українців зі святом покрови Пресвятої Богородиці, а також з Днем захисника України та Днем українського козацтва!

Колектив Державного підприємства «Вигодське лісове господарства» приєднався до святкування Дня захисника України та відзначення 75-річчя створення Української повстанської армії.

     Колона на чолі з духовенством та учнями Вигодської ЗОШ, одітими у камуфляжну форму, пройшла селищем Вигода у центральний парк. До монументу загиблим воякам УПА поставили живі квіти, усі присутні помолились та згадали славні дні козацтва та подвиги українських повстанців.

Найкращий лісничий ДП «Вигодський лісгосп» 

У обласному управління лісового і мисливського господарства в переддень Дня працівника лісового господарства будуть  підведені підсумки конкурсу на присвоєння звання «Кращий лісничий року». Претендентом на звання Кращий лісничий 2017 року визнано Василя Васильовича Тисяка - лісничого Шевченківського лісництва, за високі професійні досягнення в лісівництві, пропаганду дбайливого ставлення до лісових багатств та значний особистий внесок у розвиток лісового господарства.

На посаді лісничого Василь Васильович Тисяк  працює вже 15 років. Розпочав свою трудову біографію в 1993 році техніком-лісівником Ільм’янського лісництва, а згодом був переведений на посаду майстра лісу того ж лісництва. У 2002 році його призначають лісничим Вишківського лісництва, а з листопада 2012 року лісничим Шевченківського лісництва. Василь Васильович має вищу освіту. У 1998 році закінчив Львівський державний лісотехнічний університет по спеціальності інженер лісового господарства. Василь Васильович впевнений - бути лісничим для нього - найголовніше призначення. Всі роки він сумлінно виконує свої обов'язки, показуючи приклад колегам і підлеглим.

 Таке звання, як відомо, присвоюється не тільки за кращі виробничі показники, а й за особисті якості людини. Василь Васильович - один з найдосвідченіших і ерудованих працівників лісової галузі. Та й команда йому до пари - помічник лісничого Сабан Василь Ярославович, майстер дільниці (лісового розсадника) Федорич Наталія Василівна, майстри лісу із великим стажем роботи Квецко Леся Михайлівна, Федорич Володимир Миколайович, Струк Василь Юркович, Мальон Андрій Любомирович, старший єгер Микуляк Іван Іванович та інші майстри лісу, робітники на лісокультурних роботах. Всього під керівництвом Василя Васильовича працює 34 чоловіки. Всі вони люди дуже відповідальні, грамотні, ініціативні. Виробничі завдання виконують і перевиконують. В середньому щорічно своїми силами заготовляють до 11 тисяч кубометрів деревини (в минулому році ця цифра склала 10406 м3). На рубках догляду і під час посадочних робіт постійно освоюють нові технології. Колектив Шевченківського лісництва завжди відрізняється високими виробничими показниками, злагодженістю і згуртованістю в роботі, здоровим морально-психологічним духом.

Василь Васильович вніс значний особистий внесок у розвиток Вигодського лісгоспу, збереження і примноження лісових багатств району, безпосередньо брав участь у виконанні виробничих програм лісгоспу на 2017 рік.

Коли Тисяк Василь Васильович очолив Шевченківське лісництво, він зумів вивести даний колектив в лідери. У Шевченківському лісництві закладено теплиці площею 224 м2, піднавіси 748 м2, посівне відділення (короба) 480 м2. Загальна площа розсадника становить 14500 м2. Тут маленькі деревця ростуть в просторих приміщеннях, обладнаних всіма необхідними пристосуваннями. За цю велику і відповідальну роботу, яка була здійснена під його керівництвом, лісництву було присвоєно статус насінно-селекційного центру держлісгоспу. За досягнуті успіхи в 2010 році Василю Васильовичу присвоєно класне звання «Лісничий ІІІ класу».

Лісництво у Василя Васильовича немаленьке - загальна площу 4243 гектарів, до того ж, клопітке. На його території розташовані багато сіл, улюблені місця відпочинку для городян і туристів. У пожежонебезпечний період припадає багато сил направляти на запобігання лісових пожеж. Порядок в лісових зонах відпочинку лісівники намагаються підтримувати на належному рівні. Розпочату справу Василь Васильович завжди доводить до кінця, не боїться взяти на себе відповідальність і вміє відстояти свою точку зору.

Завдяки його безпосередньому внеску і організаторським здібностям на території лісництва здійснюється комплекс заходів з наведення порядку на землях Державного лісового фонду. Даним лісництвом упорядкована, облаштована і очищена від захаращеності траса регіонального значення Долина – Хуст (Р-21) протяжністю 14 км. Тут же біля урочища «Шандра» і «Жакля» побудовані і обладнані одні з кращих в лісгоспі місць масового відпочинку.

Лісництво має гарне технічне оснащення. Всі об'єкти лісництва знаходяться під постійним контролем лісничого. Звідси і акуратність виконання лісогосподарських заходів, їх відповідність вимогам керівних документів, висока якість робіт в усіх напрямках.

Що то за важка робота - лісничий!

Клопіт куди не поглянь.

До зими підгодувати звірят і синичок,

Відібрати в дітлахів сірники,

Щоб ліс не спалили вони.

Але найгірше, коли люди

Все руйнують, ламають і гублять …

І сьогодні смереки й  ялиці

Вам хвойним гіллям шумлять,

І все птаство і  звірина у лісових масивах

Подяку поспішає Вам передать!

Скромні і непомітні лісівники,

Але їхня праця, заслуга велика -

Щоб не зникли на Землі ліси,

Звіриний слід і пташині голоси…

Як добре, що серед нас є такі люди, які піклуються про ліс, які присвячують йому роки свого життя,  працюючи самовіддано на лісових теренах. Лісові багатства треба не тільки використовувати, а й відтворювати і примножувати. І такі люди, як Василь Васильович, роблять і те й інше. Вони заслужили великої поваги і пошани від вдячних спадкоємців.

Якщо з лози дозріли грона,

Шумлять ліси, що їх садив,

І посадив Ти дуба в лісі,

Життя даремно не прожив.

 

БУРЕВІЙ У ВИГОДСЬКОМУ ЛІСГОСПІ ПОШКОДИВ ГЕКТАРИ ЛІСУ

Буревій з дощем, який розпочався у другій половині 29 червня та риває уже другий день, повикорчовував і поламав ліс в Ільмянському, Свічівському, Бескидському, Слобідському, Вишківському, Мізуньському лісництвах.

В першу чергу працівники лісгоспу розчищають автомагістралі, лісові дороги, та працюють над відновлення ліній електропередач.

Вітер не пошкодував ні молодняк, ні вже стиглі дерева, навіть середньовікові хвойні насадження, яким вже було по 50-60 років, не витримали натиску стихії та потужних поривів вітру, які потрощили, багато дерев. Після обстеження усіх ділянок, які постраждали унаслідок негоди,  спеціальною комісією буде прийнято рішення про здійснення санітарних рубок.

Наразі неможливо оцінити ані масштаби руйнувань, ані розміри збитків, які завдала негода. Станом на 30 червня дує сильний вітер, який продовжує кидати уже пошкоджені дерева до долу. По лісі чутно «постріли», це ламаються смереки наче «сірнички».

В найкоротші терміни працівниками лісової охорони буде ліквідовано наслідки стихії, з метою недопущення поширення шкідників. На тих ділянках, де лісові насадження знищені повністю, навесні будуть створені нові лісові культури.

Застерігаємо грибників, туристів та інших відвідувачів лісу утриматись від поїздок до лісу, існує реальна небезпека Вашому життю та здоров’ю.

Рекреаційне місце «Дубина» запрошує

Слово "рекреація" є іншомовним, в перекладі з польської мови rekreacja - відпочинок, з латинської мови recreation – (відновлення) сил людини. Багато лісових масивів, в першу чергу приміських, стають місцями масового відпочинку, як наприклад в урочищі «Дубина», що поруч міста Долина. Рекреаційне лісокористування має величезне значення для підвищення ресурсного потенціалу нашого суспільства: відпочинок на природі, зняття робочої напруги, оздоровлюючі фізичні навантаження позитивно позначаються на працездатності людини. Ліс належить до тих ресурсів природи, що так важливі і незамінні для туристичної сфери. Як би там не було - це всі ті місця, де людині завжди буде приємно зануритися в атмосферу шелесту листя, співу птахів і свіжого повітря з ароматом різнотрав'я. Для міського жителя, життя якого протікає серед кам'яних будівель і заасфальтованих доріг, будь-який дотик до живої природи буде приємним і корисним.

Це місце відпочинку, організоване на узбіччі дороги «Долина-Хуст». Відстань до міста Долина приблизно 2 км.  Зрозуміло, що спокійний відпочинок на узбіччі регіональної траси (Р-21) – це вже не з області фантастики. Городянам, велотуристам, мандрівникам для короткого відпочинку придорожнє облаштування такого рекреаційного місця буде вкрай корисно.

Рекреаційно-оздоровче лісове місце «Дубина», розташоване в однойменному урочищі Мало-Тур’янського лісництва, за площею займає територію в 0,01 гектар, з  місцем для автостоянки, огороджена зона відпочинку та чотири альтанки для прийому туристів, облаштований  ігровий дитячий майданчик.

Якщо ви втомилися від міської суєти і хочете релаксувати на тлі природи, підзарядитися оптимізмом і знайти душевний спокій, то вирушайте в рекреаційно-оздоровче лісове місце «Дубина». Там ваші біоритми налаштуються, а мрії обов’язково збудуться. 

 

День вишиванки 2017 в ДП «Вигодський лісгосп»

       Уже традиційно у травні українці відзначають День вишиванки. З повним правом можна сказати, що сьогодні це свято вийшло за межі нашої держави, і об’єднує все українство світу.

Ця гарна традиція - проведення Дня вишиванки увійшла в наше життя, адже вишиванка, є «візитною карткою українців і є своєрідним символом - оберегом нації». Вишиванка — сорочка, що символізує наш незламний український народ, його дух. Це гарно оздоблений символ, який обожнюють справжні патріоти своєї землі!

У нашій державі відзначають День вишиванки в третій четвер травня, і воно не є офіційним святом. Однак, своєї самобутності свято не втратить і вже цього четверга – 18 травня - наш держлісгосп замайорить вишивкою, святковими строями та просто гарним настроєм працівників лісгоспу.  

Відзначати його почали з 2006 року, тоді до акції студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича приєдналися кілька десятків людей. Зараз це свято вже є міжнародним, флешмоби та ходи у вишиванках проводяться далеко за межами України, і в ньому бере участь навіть вище керівництво країни. 

 

Тактико-спеціальні навчання з гасіння лісової пожежі

біля лісових масивів  Мало-Тур’янського лісництва

Вже дуже скоро почнеться літо і на дворі буде панувати тривала спекотна бездощова погода. За прогнозами Українського гідрометеорологічного центру літо очікується посушливим. Це для лісових масивів ДП «Вигодський лісгосп» є небезпечним фактором, адже в умовах тривалої спеки збільшується ризик виникнення пожеж.

Саме тому, рятувальники Долинського підрозділу РВ УДНС, заручившись підтримкою і співпрацюючи із лісовою охороною ДП «Вигодський лісгосп», вживають заходів щодо запобігання і своєчасного та ефективного реагування на виклики в разі виникнення лісової пожежі.

Так, в рамках навчань, які проводяться на території ДП «Вигодське лісове господарство», будуть відпрацьовані дії по ліквідації умовної лісової пожежі. Учасники повинні будуть практично відпрацювати алгоритм дій по локалізації та ліквідації пожежі поблизу Мало-Тур’янського лісництва лісового урочища «Дубина» із залученням сил і засобів РВ УДНС та лісової охорони. За тактичним задумом площа пожежі буде становити близько 0,01 га, а погодні умови можуть сприяти поширенню вогню на територію Мало-Тур’янського лісництва.

До вказаного місця прибувають підрозділи РВ УДНС, техніка, необхідна для гасіння лісової пожежі і працівники лісової охорони ДП «Вигодський лісгосп». Оцінивши обстановку і розробивши прогноз розвитку пожежі, буде здійснено розстановку сил і засобів оперативно-рятувального підрозділу та вжито необхідних заходів для локалізації та ліквідації умовної пожежі.

За легендою навчання: сьогодні 12 травня в двох кілометрах від села Новоселиця розгорнулися учбові дії підрозділу РВ УДНС та державної лісової охорони ДП «Вигодський лісгосп» з ліквідації лісової пожежі, яка розгорілася на території Новоселицької сільської ради і близько підійшла до 5-го кварталу Мало-Тур’янського лісництва. Майстер лісу Мало-Тур’янського лісництва Дацьо Василь Васильович побачивши дим біля лісу, негайно зателефонував до пожежної охорони РВ УДНС і повідомив про це голову Новоселицької сільської ради. Далі повідомлення про пожежу було передано інженеру із захисту і охорони лісу відділу лісового господарству Мицаку Тарасу Степановичу. На місце загорання прибули сили лісової охорони і РВ УДНС. Працівники лісової охорони ранцевими оприскувачами гасили полум'я, а працівники РВ УДНС з допомогою пожежної машини збивали вогонь на околиці лісових насаджень, щоб по траві і чагарнику вогонь не перекинувся на ліс. В результаті спільними силами умовну пожежу біля лісу було погашено.

«Такі навчання лісової охорони та РВ УДНС показують, що лише спільними зусиллями можна подолати загрозу для лісових масивів», - підвів підсумки навчань провідний інженер із захисту і охорони лісу Мицак Тарас Степанович.

Всі дії, згідно плану тренування, фіксувалися на відеоапаратуру. Відеофіксація проводилась для оцінки дій учасників навчання. Оцінка навчань буде дана пізніше на спільному засіданні керівників структури  системи РВ УДНС, а також держлісгоспу, які брали участь в тренуванні.

 Весняна посадка лісу – 2017 рік 

Немає нічого прекраснішого чим весняний ліс. Він світлий і радісний. Навесні  дерева і кущі надягають нове вбрання. Свіже, зелене листя знову тихенько шелестить на гілочках дерев. Земля під кущами і деревами покривається соковитою травою і м'яким мохом.

Все в лісі оновлюється навесні. Білі, тендітні берізки, наприклад, прикрашаються пахучими «сережками». Навіть вічнозелені ялиці і ялини в похмурому лісі не залишаються осторонь від весни. Вони змінюють свою темну хвою на нову, світлу і ніжну. По стовбурах дерев біжать свіжі соки, оновлюється навіть деревна кора. Яскраве весняне сонце освітлює стовбури, і вони начебто теж світяться бурштиновим світлом. Це час, коли можна акуратно зібрати в березовому лісі цілющий сік.

Оживають лісові мурашки, всякі жучки, паучки, сонечка, джмелі. І розквітають перші лісові квіти. Спочатку на мокрій землі з'являються білі проліски. А потім з  кожним днем ​​в лісі розквітає все більше і більше квітів: жовті примули, медунки, незабудки, дзвіночки, конвалії, дикі нарциси і безліч інших! Комахи метушаться над ними, збирають перший нектар.

Виповзають з глибоких нір лисиці, десь в глухому і дрімучому лісі прокидається в своїй берлозі хазяїн лісу - ведмідь. З далеких південних країн повертаються перелітні птахи. Вони наповнюють ліс своїми дзвінкими голосами. Навесні лісові птахи заливисто співають, виводячи чудові трелі. Трохи пізніше птахи починають вити гнізда, щоб вивести влітку пташенят. Весна - це час, коли вся лісова природа радіє сонцю і теплу!

Раніше, ніж зазвичай, почалася в цьому році весняна лісокультурна кампанія у ДП «Вигодський лісгосп». Раннє танення снігового покриву та наступ теплих днів нинішньої весни стало сигналом до початку робіт по посадці лісових культур.

Особливості кліматичних умов нашого району змушують проводити весняну лісокультурну кампанію в стислі терміни - як тільки зменшується вологість ґрунту і підвищуються середня температура повітря, посадочні роботи припиняються. На рахунку кожен день, адже за планом в 2017 році заплановано провести роботи з лісовідновлення на землях державного лісового фонду на площі 403,4 га, в тому числі посадити 84,4 га лісових культур, провести роботи щодо сприяння природному поновленню на площі 319 га, а також привести в порядок і озеленити території лісництв, шкіл, сіл району і т.д.

Роботи вже почалися в Мало-Тур’янському, Мізунському, Бистрівському, Слобідському, Людвиківському, Вишківському, Солотвинському та Шевченківському лісництвах. Сюди з лісонасіннєвого центру, що знаходиться в Шевченківському лісництві доставлена перша партія посадкового матеріалу із закритою кореневою системою.

На діючих лісових розсадниках з початку минулого тижня проводять роботи з викопування сіянців і переміщенню їх на зберігання в заздалегідь приготовлені снігові купи. Звідси посадковий матеріал в міру необхідності буде оперативно доставлятися до місць посадки лісу. Одночасно з викопкою сіянців йде підготовка необхідного посадкового інвентарю.

Максимальний обсяг робіт по посадці лісу запланований в усіх 12 лісництвах.  Завдяки ранній весні лісівники лісництв вже майже тиждень проводять посадку лісу. У лідерах за обсягом виконаних робіт - лісівники Шевченківського (12,7 га), Бескидського (11,2 га),  та Слобідського (10,5 га) лісництв. На сьогодні в лісгоспі лісові культури посаджені на площі майже на більшості запроектованих площ.

До весняної лісокультурної кампанії 2017 лісівники нашого лісгоспу підготувалися заздалегідь. За 2016 рік було виконано ряд підготовчих робіт: в розсадниках вирощено біля 600 тис. штук стандартного садивного матеріалу сіянців та саджанців, заготовлено 497 кг насіння деревно-чагарникових порід і 106 кг насіння хвойних порід. Це дозволить повністю забезпечити потреби лісництв необхідною кількістю садивного та посівного матеріалів для виконання завдань весни 2017 року.

У Вишківському лісництві стежать не тільки за порядком в лісі, а й за порядком на території контори лісництва. 05 квітня силами колективу Вишківського лісництва була впорядкована територія лісництва, підстрижені кущі, на території скошена вся трава, підметені і побілені доріжки. Прилегла територія приведена в належний порядок.

   

Як і в попередні роки, в лісгоспі пройде щорічна традиційна Акція «Майбутнє лісу в твоїх руках», під час якої будуть проводитися масові заходи по посадці лісу, уроки знань про ліси, конкурс малюнків  на тему «Гармонійне співіснування людини та лісу» для учнів загальноосвітніх шкіл і т.д. Розпочался вона 21 березня - в Міжнародний день лісу. Лісівники ДП «Вигодський лісгосп» запрошують всіх бажаючих долучитися до посадки дерев на території нашого району.

   

Виїзна нарада – семінар у Шевченківському лісництві.

14 грудня відбулась виїзна нарада – семінар у Шевченківському лісництві, яка була проведена на  виконання  Протоколу  наради  головних  лісничих  Івано-Франківського  ОУЛіМГ  від  10  листопада  2016  року. Тема наради: «Ознайомлення  із новими Санітарними правилами в лісах України, методикою  проведення  лісовідновних  рубок».

У семінарі  приймали участь головний лісничий, лісничі і помічники лісничих всіх лісництв ДП «Вигодський лісгосп», а також інженерно-технічні працівники відділу лісового господарства та виробничого відділу.

Директор лісгоспу Матусевич О.Б. звернувся до присутніх з такими словами, що нова редакція "Санітарних правил в лісах України"  чітко регламентує санітарні рубки. Зокрема, змінене  значення  повноти, при  якій  може  проводитись  суцільна  санітарна  рубка, повинна проводитися нумерація дерев, які підлягають вирубці  при  вибірковій  санітарній  рубці, складатися нумераційна відомість, вводяться  обмеження  на  санітарні  рубки  в  місцях  гніздування  цінних  видів  птахів і інше.

Згідно нових Правил під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

Для  прикладу  була  підібрана  ділянка  у  кварталі  14  виділ  1  Шевченківського  лісництва. На  цій  ділянці  наочно  було  показано, на  підставі  яких  ознак  можна  відводити  дерева  в  рубку, як  проводити  їх  нумерацію  і  облік.  По  цьому  питанню  виступив начальник відділу лісового господарства Оріхівський С. М. При відборі дерев у вибіркову санітарну рубку оцінка стану дерев проводиться з урахуванням комплексу ознак їх пошкодження шкідниками, хворобами, несприятливими факторами.

Вибірково-санітарні рубки - це рубки, при яких вирубуються такі категорії  дерев: ІV- відмираючі, V – свіжий сухостій, VІ – старий сухостій. В  осередках  кореневої  губки  і  опенька  також  відводяться  в  рубку дерева  ІІІ  категорії - дуже ослаблені. Вибіркові рубки сприяють формуванню молодого лісу з одночасним використанням ліквідної  деревини.

Головний лісничий Максимів В.Б. в своєму виступі наголосив, що  санітарні  рубки  проводяться виключно  в  осередках  хвороб  чи  шкідників  лісу, а  при вибіркових рубках повинні дотримуватися такі умови:

- збереження стійкості деревостану;

- створення різновікової структури деревостану;

- збереження продуктивності і ґрунтової родючості.

Дерева  ІV,V, VІ  категорій  стану  повинні  відводитися  в  рубку  у  першу  чергу  при  проведенні  будь-яких  видів  рубок. Відведення лісосік в натурі під вибіркові санітарні рубки здійснюється в межах виділу або його частини, що вимагає санітарної рубки. Всі  роботи  по  відводах  лісосік  в  рубки  проводяться під безпосереднім керівництвом лісничого або його помічника.

Лісничий Шевченківського лісництва Тисяк В.В. та лісничий Солотвинського лісництва Шведів М.П. з тридцятирічним досвідами роботи в лісовому господарстві звернули увагу присутніх на таких моментах, що  на  відведенні  ділянок  у  вибіркові санітарні рубки  значно  підвищується  трудомісткість  робіт. При  складанні  Санітарних  правил  не  враховані  зауваження лісівників, що  проведення  вибіркових  санітарних  рубок  із значним  пониженням  повноти  насаджень  може  викликати  розладнання  деревостанів. Зниження  повнот  до  значень  0,3-0,2  викликає  необхідність  їх  переведення  до  категорії  лісових  земель – рідини. Такі  насадження  вже  не  будуть  належати  до  покритої  лісом  площі  і при  проведенні  безперервного  лісовпорядкування  такі низькоповнотні  насадження  автоматично  будуть  включені  до  лісокультурного  фонду. Значне  пониження  повноти  деревостану  створить  умови  для  появи  природного  поновлення, що  є  позитивною  стороною, але  одночасно  знижується  стійкість  деревостану, особливо  на  вітроударних  схилах. В ялицевих  типах  лісу  може  проходити  заростання  ділянок  ожиною, що  буде  перешкоджати  появі  природного  поновлення.

Окремо піднімалось питання щодо неліквідної деревини, чи залишати її на лісосіці чи ні?

При будь-яких рубках, неминуче є в наявності деяка кількість неліквідної деревини, у  тому числі - старих дерев, тонкомірну і т. д. Яку саме деревину вважати неліквідною і які  її  ознаки,  розповів  начальник відділу  лісового  господарства Оріхівський С.М.

До такої в  лісі можна віднести деревину, яка не може бути використана в господарських цілях  внаслідок втрати технічних якостей через пошкодження гниллю, іншими  природними факторами. Часто  виникають  труднощі  із  визначенням  віднесення  дерева  до  неліквідної  чи  дров’яної  деревини, особливо  у  стоячому  сухостої. Нижня  частина  стовбура  може  бути  перегнилою  а  верхня частина  може  бути  оцінена  як  дров’яник. При  наявності  великої  кількості  старого  сухостою  на  ділянках, де  раніше  не  проводилися  ніякі  рубки, кількість  неліквідної  деревини  може  досягати  значних  об’ємів.  Директор  лісгоспу  Матусевич О.Б. наголосив, що  деревина, яка   визначена  як  неліквідна,  однозначно  повинна  залишатися  на  лісосіці  для  перегнивання  і не  підлягає  вивезенню  із  ділянки.  

Наступним  пунктом  наради  було  ознайомлення  із  ділянкою  в  кварталі  7  виділ  49  Шевченківського  лісництва,  де  на  площі  0,9 га  в  2016  році  проведена  лісовідновна  рубка. На  ділянці  залишено  48  дерев  ялини, ялиці, бука, явора, черешні, яблуні, липи, які  не  підлягали  рубці, збережено  достатня  кількість  природного  поновлення. Весною  2017  року  на  ділянці  буде  проведено  введення  недостаючих  порід -  сосни  і  модрини  із  закритою  кореневою  системою  на  трасі  трелювального  волока. На  прикладі  вказаної  ділянки наочно  продемонстровано, який  результат  повинен  бути  досягнутий  під  час  проведення  лісовідновної  рубки.

Заключним  пунктом  наради  було  ознайомлення  учасників  наради  із  роботою  майстерської  дільниці  по  вирощуванню  посадматеріалу  Шевченківського  лісництва.   

Що таке ліквідна, а що таке неліквідна деревина?

  В будь-яких насадженнях, особливо, якщо вони зростають у  важкодоступних високогірних лісах, неминуче з’являється деяка кількість неліквідної деревини. У тому числі – старих  трухлявих дерев, природного  відпаду, дров’яної  деревини, яка  під  дією  природних  факторів  втрачає  свої  механічні  властивості і т. д. По цьому питанню розмовляємо з начальником відділу лісового господарства Оріхівським Степаном Миколайовичем:

- Степан Миколайович, як на Вашу думку, що відноситься до неліквідної деревини?

- Зрозуміти, що відноситься до ліквідної деревини, а що до неліквідної деревини можна таким чином:

Ліквідна деревина - це деревина, яка може бути використана в господарських цілях, що включає в себе ділову деревину і дрова.

Ділова деревина - це круглі  лісоматеріали, крім дров;

Дров'яна деревина - це деревина, яка використовується для палива (паливні дрова) і технологічної переробки (технологічні дрова); до  дров’яної  деревини  належить  ліквід  з  крони – вершинки дерев, гілки.

Тобто  ліквідна  деревина – це  деревина, яка  за  своїми  фізико-механічними  властивостями  задовольняє  вимоги  відповідних  Державних  стандартів  і  є  можливою  для  подальшої  переробки  чи  використання.

Крім якісного лісу на площі лісосіки завжди  є певна кількість неліквідної  деревини. Її  кількість  залежить  від  багатьох  факторів: від  віку  і  складу  деревостану, його  походження (природного  чи  штучного), впливу  атмосферних  факторів (ураганних  вітрів, сніголомів), господарської  діяльності (вчасна  розробка  пошкодженої  деревини).

Поява на світовому ринку сучасних автоматизованих машин глибокої переробки багато що змінила на сьогоднішній день. Ще зовсім недавно неліквідна деревина  беззастережно залишилася на ділянці, не  використовувалася. На сьогодні в  розвинених лісо дефіцитних  країнах  другосортна деревина може не просто використовуватися у виробництві біопалива, але  перетворилася в затребуваний сировинний матеріал для виробництва тріски, паливних гранул або пелет, паливних брикетів тощо. І ця тенденція буде розвиватися далі, поняття неліквід може з часом зникнути зовсім у лісовій термінології.

Неліквідна деревина - це деревина, яка на  даний  час  не може бути використана в господарських цілях внаслідок втрати технічних якостей через пошкодження гниллю, а також в результаті пожеж та інших стихійних лих. Під  дією  природного  середовища  за  участі  грибів, бактерій, інших  живих  організмів  деревина  втрачає  целюлозу, стає  крихкою, зменшується  її  міцність. З  часом  деревина  перегниває  і  перетворюється  в  лісовий  перегній – гумус. Це  є  цілком  природний  процес  і  за  відсутності  людського  впливу  він  іде  в  лісових  насадженнях  безперервно. Таким  чином  в  лісових  ґрунтах  утворюється  верхній  гумусовий  горизонт, який  дає  поживу  новому  лісу.

  Знавці  лісу  називають  мертву, відмерлу  деревину  «живою». Звалені  чи  стоячі  відмерлі  дерева  стають  прихистком  для  дуже  багатьох  лісових  жителів. Стовбури  дерев  заселяються  комахами,  багато  Червонокнижних  видів  комах, жуків  поселяються  якраз  на  мертвій, трухлявій  деревині. Дуплисті  дерева  стають  житлами  для  птахів  і звірів.  Забирати  неліквідну  деревину  з  лісу – це  однозначно  збіднювати  лісове  середовище, умови  зростання  лісів.

Половина  покритої  лісом  площі  лісгоспу  в  свій  час  була  пройдена  рубкою, тобто  половина  наших  лісів – це  штучні  насадження, лісові  культури. В повоєнний  час  вирубувалися  дуже  великі  площі  лісів, які  не  завжди  вчасно  заліснювалися. На  значних  площах  з  метою  отримання  високоякісної  смерекової  деревини  замість  змішаних  насаджень  створювалися  чисті  «плантаційні»  смерекові  культури, які  не  відповідали  місцевим  умовам – типам  лісу. Заздалегідь  можна  було  сказати, що  ці  ліси  будуть  менш  стійкими, ніж  змішані  корінні. На  цю  ситуацію  наклало ся  потепління  клімату, яке  проходить  буквально  на  очах. Смерека  подекуди  поступово, подекуди  масово  випадає  із  складу  лісових  деревостанів, ослаблюється, всихає, вражається  хворобами  і  шкідниками. В  передгірному  Мало-Тур’янському  лісництві  її  вже  майже  не  залишилося.   Внаслідок  дії  цих  факторів  в  насадженнях  утворюється  значна  кількість  неліквіду.  Якщо  ділянки  знаходяться у  важкодоступних  місцях  і  немає  можливості  вчасно  забрати  з  лісу  пошкоджену  деревину, кількість  неліквідної  деревини  може  досягати  до  50 - 100 м3 на  гектарі. Деякі  важкодоступні  ділянки,  на  яких  деревостани  були  пошкоджені  масовими  вітровалами  і  буреломами  і  з  яких  не  було  можливості  вчасно  забрати  пошкоджену  деревину, були  залишені  для  природного  заліснення, а  пошкоджена  деревина  залишилася  для  перегнивання.

У  верхньому  поясі  перестиглих  чистих  смерекових  лісів, які  в  даний  час  є  фактично  недоступними  для  розробки, значні  площі  лісів  досягли  свого  критичного  віку.  Частина  таких  лісів  включені  до  природно-заповідного  фонду – заповідні  урочища «Нижній і Верхній Старецький», «Яйко», «Гатчин Звір», «Розколи», лісовий  заказник «Ільма» - тут  розпочалося  всихання  перестійних  деревостанів, масово  утворюється  відмерла  деревина, дуже  сильно  збільшилося  захаращення  лісів. Але  як  кажуть  екологи – йде  природній  процес.

  Відрізнити  неліквідну  деревину  і  дров’яну  не  завжди  легко. Нижня  частина  стоячого  стовбура  може  бути  перегнилою, верхня – ще  годитися  на  використання. В  лісові  завали, які  утворюються  після  вітровалів, і  деякий  час  пролежали  на  землі,  часто  без  риску  для  здоров’я  взагалі  неможливо  добратися, не  кажучи  вже  про  визначення  якості  деревини. В  таких  завалах  вперемішку  може  знаходитися  і  неліквідна  і  дров’яна  деревина.

Значною  також  є  і  економічна  складова – чи  є  економічно  доцільним  вивезення  такої  деревини  з  віддалених  лісосік, відстань  трелювання  з  яких  складає  деколи  більше  двох  кілометрів?

Тому  вважаю  необхідним  і  доцільним  все ж  таки  залишати  неліквідну  деревину  на  місці, в  лісових  насадженнях  для  перегнивання. 

На  доданих  фотографіях  ви  можете  бачити  крім  ділових  і  дров’яних  дерев  також  і  неліквідну  деревину. 

Нові Санітарні Правила в лісах України.

 В Україні введені нові правила санітарних рубок лісів. Нововведення передбачають в першу чергу - обмеження суцільно санітарних рубок. Виняток становитимуть лише ті випадки, коли дерева будуть пошкоджені стихією, наприклад, буреломами, пошкодження пожежею, або масове всихання лісових насаджень.

Питання здійснення санітарно-оздоровчих заходів є надзвичайно актуальним на теперішній час. Саме тому Державне агентство лісових ресурсів ініціювало розробку нових Державних Санітарних Правил в лісах України. Робоча група, яка здійснювала ці нововведення, до якої увійшли представники Мінагрополітики, Мінприроди, Держекоінспекції, провідні вчені, представники громадськості та екологи розробили такі зміни.

Крім жорстких обмежень здійснення санітарних рубок в лісах, тепер передбачається повна їх заборона в певних зонах - природно-заповідних об'єктах і територіях, а також в місцях гніздування рідкісних хижих птахів. Для забезпечення соціального і природоохоронного контролю здійснюватиметься попереднє оприлюднення планування рубок з обґрунтуванням їх доцільності. Пропонується залучати до складу спеціальних комісій, які обґрунтовують необхідність таких заходів, більш широке коло осіб, зокрема, представників органів місцевого самоврядування.

Крім того, буде припинено суцільні санітарні рубки в заповідній зонах біосферних заповідників, зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних ландшафтних парків, в буферних зонах біосферних заповідників, в орнітологічних і загально зоологічних заказниках тощо. Ліс - це місце існування десятків тисяч видів організмів. Те, що вважається хворою і непотрібною в лісовому господарстві деревиною, часто є джерелом життя для тисяч живих істот і забезпечує екологічну рівновагу. Суцільні ж санітарні рубки призводять до миттєвої зміни умов середовища і зникнення переважної більшості видів організмів.

Цими змінами передбачається заборона санітарних рубок в період масового розмноження диких тварин (з 1 квітня по 15 червня).

Тільки у випадках, коли не можна боротися зі шкідниками біологічними засобами, будуть застосовані суцільні санітарні вирубки. В інших випадках така вирубка не дозволятиметься. Також будуть чітко регламентовані вибіркові санітарні рубки. Зокрема, буде проводитися облік дерев, які підлягають вирубці. Ці нові Правила серйозно налаштовані на те, щоб удосконалити правила санітарно-оздоровчих заходів в лісах з метою запобігання будь-яким зловживанням.

Обговорюючи проблему всихання хвойних насаджень та шляхів її подолання на минулому семінарі, який проходив на базі ДП «Вигодський лісгосп» 07 вересня, за участі т.в.о. Голови Держлісагенції Юшкевич Х.В, представників Держлісагенеції, начальників обласних управлінь лісомисливських господарств, а також науковців з України, Німеччини, було відзначено, що в першу чергу потрібно прислухатися до вчених і фахівців-практиків. Змінюється клімат, погодні умови, зменшується кількість опадів, а відповідно і нестача вологи в лісах. Ця  гостра проблема назріла не тільки в Карпатських лісах, а й по всій Україні, а також у Європі. Провідні вчені сьогодні працюють над методами подолання хвороб лісу. Якщо ми не локалізуємо вогнище хвороби лісу на початковій стадії, це може привести до її неконтрольованого масового поширення на значні площі насаджень і їх деградації. Цього допускати не можна, адже ліс - це легені нашої планети. Відповідно, якщо ліс здоровий, то і легені у нас будуть здоровими.

  З повагою директор ДП «Вигодський лісгосп»             Матусевич Олександр Борисович.

Шановні відвідувачі нашого сайту!

21 жовтня на базі ДП "Вигодський лісгосп" відбулася виїздна сесія обласної ради десятого скликання. Президія обласної ради запропонувала до розгляду депутатського корпусу тринадцять питань. Основні з них - стан використання лісових ресурсів на території області та затвердження обласної цільової Програми лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області на 2017-2020 роки. Окрім цього, під час виїзного засідання сесії обласної ради депутати обговорили зміни до Програми розвитку місцевого самоврядування та Програми соціального захисту населення Івано-Франківської області на 2016-2020 роки.

  Метою виїзного засідання сесії є вивчення раціональності використання лісових ресурсів на території нашої області. Адже назрілі проблемні питання у галузі лісового господарства чи не щодня стають сюжетами випусків телевізійних новин та друкованих видань. Очевидно, що необхідно передбачати комплексні заходи розвитку лісового господарства на території Івано-Франківщини, вивчати та аналізувати поточний стан лісового фонду та його відповідність науково обґрунтованим вимогам.

Для отримання кваліфікованих висновків про дійсний стан лісового господарства було залучено авторитетних незалежних науковців у галузі лісівництва, компетентних у проблематиці сьогоднішнього стану Карпатських лісів. Традиційно до участі в десятій сесії обласної ради також запрошено народних депутатів України, керівництво обласної державної адміністрації, голів районних рад та райдержадміністрацій, міських голів, представників ЗМІ.

Депутатський корпус також розглянув блок бюджетних питань, серед яких – зміни до бюджету та фінансування природоохоронних заходів.

  Перед засіданням депутати оглянули розсадник і лісові угіддя Шевченківського лісництва. Директор ДП "Вигодський лісгосп" Матусевич Олександр Борисович розповів депутатам, як гасяться лісові пожежі і продемонстрував гостям відповідну пожежну техніку. Також народні обранці побачили, як вирощуються саджанці і, як маркується деревина.

Опісля депутати обласної ради побували в Центрі спадщини Вигодської вузькоколійки, яка реконструйовувалась та готувалась майже два роки, а потім депутати прийняли участь у висадці Алеї соборності. Початок сесії відбувся о 11.30. 

Пропонуємо Вашій увазі виступ директора ДП "Вигодський лісгосп" Матусевича Олександра Борисовича на десятої сесії обласної ради, яка проходила в Будинку Культури селища Вигода 21 жовтня 2016 року.

Шановні колеги-депутати, лісівники, вигодяни, гості 10 сесії обласної ради! 

Державне підприємство «Вигодське лісове господарство» - прибуткове підприємство, працює стабільно, щороку нарощуються темпи виробництва, збільшуються обсяги випуску та реалізації продукції. Своєчасно сплачуються податки та виплачується заробітна плата. Заборгованість до бюджетів всіх рівнів та платежах до Пенсійного фонду відсутня. Щороку підприємство сплачує до державного та місцевого бюджетів податки близько 25 млн. грн., єдиного соціального внеску близько 8,5 млн. грн. Відрахування частини чистого прибутку до державного бюджету за 2015 рік склали 2 498 тис. грн. Чистий фінансовий результат за 2015 рік склав 15 481 тис. грн., чистий прибуток 12 694 тис. грн., сукупний дохід 113 096 тис. грн. Загальна чисельність штатних працівників – 330 чоловік, у тому числі сезонних працівників - 124 . Загальний фонд оплати праці за 2015 рік склав 24 737 тис. грн. середньомісячна заробітна плата склала 6239 грн. Підприємство надає своїм працівникам повний пакет соціальних виплат: відпускні, лікарняні, допомоги на оздоровлення самих працівників та їх дітей, що передбачено Колективним договором. Підприємством щороку проводиться вкладення в капітальні інвестиції, що дозволяє оновити основні засоби, покращити їх віддачу при випуску продукції.

  За останні роки на підприємстві було оновлено і модернізовано нижній склад, збудована мережа лісовозних автомобільних доріг протяжністю 12,5 км,  збудовано теплицю для вирощування сіянців в Шевченківському лісництві, модернізовано адмінбудівлю – контору лісгоспу, контори лісництв, проведено реконструкцію гаражів, складських приміщень, будуються лісові дороги та закуповуються потужні автомобілі, що обладнанні гідроманіпуляторами для зменшення витрат по вивезенню деревини з лісу. За 2015 рік капітальні інвестиції по підприємству склали 12 358 тис. грн. Підприємство є постачальником лісопродукції на внутрішньому ринку. Основними покупцями в 2015 році були: Брошнівський ТзОВ «КРОНО-УКРАЇНА», ТзОВ «Уніплит»,  малі та середні підприємства району такі як: ТзОВ «Інтер’єр», ТзОВ «ТС Партнер», МП «Злагода», ТзОВ «Мілвуд», ФОП «Керніцький» та інші, що займаються переробкою круглого лісу - виготовляють дошку, заготовки для меблів та інше.  Вся лісопродукція на внутрішньому ринку реалізується через біржові аукціони. Підприємство є постачальником дров паливних для населення. Кошти отримані від реалізації продукції підприємство використовує на сплату податків, виплату заробітної плати, придбання товарно-матеріальних цінностей (запчастин, паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів), основних засобів, інших необоротних активів .

Нашими лісівниками виконується дуже важлива робота у справі вирощування, охорони і управління зеленим багатством і спадщиною країни  - лісами.

Зважаючи на сьогоднішні реалії, в зв’язку з подіями на сході держави, а всі ми є громадянами цієї країни, що має свою гідність, має сили, які, сподіваємося, дадуть можливість захистити її незалежність. Ми живемо з хвилюванням і болем у серці за наших захисників, серед яких є і чимало працівників нашого лісгоспу. Дирекція ДП «Вигодський лісгосп» надавала відчутну волонтерську і спонсорську допомогу всім учасникам АТО. У цей важкий час для нашої держави кожен українець лише сумлінною, патріотичною працею може звеличити нашу Україну.

На рахунку працівників лісової галузі немало добрих, важливих суспільних справ. Я переконаний, що ніякі тимчасові труднощі не зупинять нас на шляху до її економічного і екологічного процвітання.

Будемо вірити в те, що спільними зусиллями  і у складних умовах сьогодення у щоденній плідній співпраці ми упевнено впишемо нову сторінку в історію розвитку лісового господарства Долинщини примноженням і збереження зеленого оберегу нашого краю.

Висловлюю щиру пошану людям усіх професій, які працюють на службі лісу і сумлінною працею возвеличують нашу Україну. Жити  усім нам під мирним небом, працювати на благо майбутнього суверенної України.

Слава Україні! 

Шановні відвідувачі нашого сайту! 

         Ця світлина для тих, хто виступає за повну заборону санітарно – оздоровчих заходів. Це фото державної границі між Німеччиною і Чехією в Судетах. Зліва – німецька частина території, а справа – чеська. Ви помічаєте різницю, з німецької сторони – молодий життєздатний підріст, а справа - чеська сторона неприглядна картина з сухостійних дерев. (Див. Необычные государственные границы разных стран мира (фото))

       Невже вам подобається, щоб наші гори виглядали таким чином? Я думаю, що нам треба брати приклад з німців, зрубувати сухостійні і всихаючі дерева, поки ще вони не втратили своєї товарної вартості, а на місці всихаючих ялинників насаджувати буково-ялицеві ліси. Ліс - живий біологічний організм і потерпає від різних природних катаклізмів. Думаю, що на його захист і користь будуть змінені Санітарні правила у лісах України, які тепер розробляються. За теперішніх умов будь-які обмеження рубок означає не захист і збереження, а сприяння розповсюдженню хворіб лісу, які ведуть до його знищення. Якщо вчасно не проводити відповідні санітарно-оздоровчі заходи то нашим дітям, внукам і правнукам залишаться самі сухостої, такі як вгорі на свтлині.

В Україні, а особливо в Карпатах є місця де дійсно ліс хворіє і всихає, і який вимагає  обов’язкової санітарної рубки. Є різні фактори, які це спричиняють – штучність цих насаджень, невідповідність умов проростання, природні умови (зміна клімату останніх років), антропогенний фактор. Так, що шановні наші відвідувачі не бажаймо того, щоб наші гори виглядали, як марсіанський пейзаж, а радували око і полонили серце молоді ялички, бучки, клени і модринки, а також служили відмінним місцем відпочинку як дорослим так і дітям.

Заборона суцільно-санітарних рубок благо чи зло?

  В наш час екологічні проблеми стають все більш і більш гострішими. Найбільш гостро стоїть проблема рубати чи не вирубувати ліс? Як ми знаємо в останні роки почастішали посухи, катастрофічно обмаль опадів навіть у традиційно колись вологих гірських районах Карпат, привело до пониження ґрунтових вод, обміління річок і криниць в населених пунктах, а це в свою чергу знижує урожаї на полях, приводить до всихання лісу, насамперед ялини європейської з її розгалуженою і поверхневою кореневою системою. Пропадають джерела в лісі, відбувається обміління великих і маленьких річок Карпатського регіону. Дрібні струмки пересихають, зростає число лісових пожеж, деградують ґрунти, почастішали сильні вітри, що призводять до вітровалів, вітроломів і випадки повені на річках. Щорічно полчища короїдів-типографів захоплюють нові лісові території на ослаблених від нестачі вологи деревах.

За думкою деяких вчених всихання ялинових лісів і опустелювання територій  пов'язано з вирубкою лісів. Отримано наукові докази того, що існування річок і опадів на суші визначається життєдіяльністю лісів. Праліс, або непорушний ліс, це такий ліс, який не зазнав антропогенного впливу, являє собою живий насос, на основі сонячної енергії закачує на сушу атмосферну вологу, що випарувалася з поверхні океану. Вченими доведено, що посухи, пожежі, повені, а також сильні вітри на суші є наслідком порушення лісового покриву і припинення дії лісового насоса вологи. Знищення лісів призводить до повного спустошення і опустелювання. Це нові результати, до сих пір невідомі нашій громадськості. На всіх знеліснених територіях опади скорочуються в геометричній прогресії. Економічні втрати від цього можуть на багато порядків перевищувати економічні вигоди від вирубки лісів.

Тому наш уряд і прийняв таке рішення про заборону суцільно-санітарних рубок. «Сьогодні буде прийнято рішення про звільнення керівника Держлісагенства. Але це тільки організаційне рішення. Нам потрібно створити систему, яка би унеможливила варварську вирубку українських лісів, як це сьогодні відбувається»,- підкреслив Прем’єр-Міністр України Володимир Гройсман.

Очікуваний результат: збереження лісів України, збереження існуючої флори і фауни, збереження існуючих річок і джерел, збереження родючості ґрунтів і врожайності сільськогосподарського виробників, збереження впливу лісового насоса на стабілізацію клімату, зокрема на середньорічну норму випадання опадів.

     Друга сторона цієї проблеми це виживання і існування державних лісових господарств, які лишені бюджетного фінансування, виживали за рахунок господарської діяльності, тобто з суцільно-санітарних та інших лісогосподарських рубок.

Рішення проблеми: поступовий  перехід до вибіркових рубок, як для головного так і для проміжного користування. Стиглість дерев при вибіркових рубках встановлюється за їх розмірами. Вибіркові рубки в лісах повторюється через відповідні проміжки часу, у міру того, як достигають стовбури і переходять в розряд стиглих. Стиглість визначається, як правило, розмірами стовбурів, зокрема їх діаметром. При вибіркових рубках відбувається природне відновлення лісу і вони є надзвичайно сприятливі для відновлення ялини, ялиці, бука, клена-явора та інших порід.   

Лісництва
 

Ільм’янське лісництво

Загальна площа: 6421 га

Людвиківське лісництво

Загальна площа: 5418 га

Мало-Турянське лісництво

Загальна площа: 2207 га

Мізунське лісництво

Загальна площа: 3733 га

Cвічівське лісництво

Загальна площа: 6560 га

Слобідське лісництво

Загальна площа: 4665 га

Собольське лісництво

Загальна площа: 5058 га

Солотвинське лісництво

Загальна площа: 4773 га

Шевченківське лісництво

Загальна площа: 4243 га

счетчик посещений


77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX