Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ








СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
ЗАКОНОДАВСТВО ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про мисливське господарство та полювання»
____________________________

        Цей Закон визначає основні засади діяльності та державного регулювання в галузі мисливського господарства, збереження та раціонального використання, відтворення державного мисливського фонду, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання, громадськими об’єднаннями і фізичними особами, які здійснюють користування мисливськими угіддями.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Терміни та їх визначення

        У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
біотехнічні заходи - комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин, підвищення продуктивності мисливських угідь;
біотехнічні споруди – тимчасові споруди створені для поліпшення умов існування, відтворення, збільшення чисельності та охорони мисливських тварин;
відстрільна картка – це документ, який видається користувачами мисливських угідь і дає мисливцю право на проведення полювання на певний вид мисливських тварин, протягом визначеного терміну, виключно в межах мисливських угідь користувача, який видав картку;
відтворювальна ділянка - це частини мисливських угідь, що визначаються користувачем з метою забезпечення охорони та відтворення мисливських тварин і на яких заборонено полювання;
вольєрне полювання – добування диких тварин в мисливських вольєрах шляхом полювання;
документ на добування – картка добування, відстрільна картка, картка на селекційний відстріл, картка на діагностичний відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи, картка на відстріл для регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, який дає право на добування (в тому числі відлов) мисливської тварини (тварин);
ловчі тварини – приручені хижі дикі звірі та птахи, що використовуються мисливцями на полюванні;
користувачі мисливських угідь – суб’єкти господарювання, громадські об’єднання, яким надані в користування мисливські угіддя;
мисливський вольєр – відгороджена частина мисливських угідь, призначена для утримання, розведення та використання мисливських тварин у напіввільних умовах;
мисливський фонд - мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах;
молодняк копитних мисливських тварин – молоді особини копитних мисливських тварин віком до одного року;
мисливство - вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об'єктами полювання;
мисливське господарство як галузь - сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва;
мисливське собаківництво - діяльність, пов'язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням для потреб мисливців собак мисливських порід;
мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання;
мисливські трофеї - відповідним чином оброблені частини мисливських тварин (шкіри, роги, черепи, ікла тощо), добуті шляхом полювання, які використовуються у наукових, естетичних, культурних та освітніх цілях;
мисливські угіддя – території на яких перебувають мисливські тварини та розповсюджується право ведення мисливського господарства та полювання, використання мисливських тварин;
мисливські угіддя державного мисливського резерву (або запасу) - мисливські угіддя, які не закріплені за певними користувачами або звільнилися за рахунок позбавлення права користування, охорона яких та регулювання чисельності тварин на яких здійснюються безпосередньо центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства;
мисливські споруди – тимчасові споруди, необхідні для безпечного та ефективного мисливства: зупинкові пункти для мисливців, тренування мисливців, вишки для добування мисливських тварин, зберігання кормів, техніки тощо;
незаконно добута продукція полювання - дика тварина чи її частина, добута (відловлена) чи набута будь-яким іншим шляхом з порушенням вимог цього Закону чи інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, що регулюють відносини у сфері користування природними ресурсами України;
норма відстрілу - встановлена кількість мисливських тварин, дозволена для добування одним мисливцем за визначений строк полювання;
полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;
продукція полювання - добуті шляхом полювання або придбані (набуті) будь-яким іншим шляхом туші мисливських тварин, їх частини (м'ясо, субпродукти, шкури, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини;
регулювання чисельності диких тварин - вилучення (відстріл та відлов) диких тварин, що перебувають у стані природної волі, за умови, що їх чисельність на конкретній території загрожує життю та здоров'ю людей, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів, загрожує існуванню інших видів диких тварин;
сезон полювання - період року (конкретна дата початку та закінчення), протягом якого дозволяється полювання на певний вид мисливських тварин;
темний період доби - період доби, що починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця;
упорядкування мисливських угідь - науково обгрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин певного господарства або окремого регіону, розроблення (з урахуванням природних та економічних умов) режиму ведення мисливського господарства з визначенням заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану угідь;
утримання мисливських тварин у напіввільних умовах - утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя;
утримання мисливських тварин у неволі - утримання мисливських тварин у відповідних спорудах, де вони не мають можливості живитися природними кормами та самостійно виходити за межі таких споруд.

Стаття 2. Мисливські тварини як природний ресурс загальнодержавного значення
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб.
Користування мисливськими тваринами може здійснюватися з вилученням або без вилучення їх з природного середовища чи штучно створених напіввільних умов, умов неволі;
Мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом, можуть перебувати у приватній, комунальній власності юридичних та фізичних осіб.
З метою безпеки населення, а також в інтересах охорони тваринного світу право приватної власності на мисливських тварин може бути обмежено законом.

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ

Стаття 4. Державне управління та регулювання у галузі мисливського господарства та полювання
Державне управління та регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, мисливського господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Органам місцевого самоврядування цим Законом та іншими законами України можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері державного регулювання мисливського господарства та полювання.

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі мисливського господарства та полювання
До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі мисливського господарства та полювання належить:
забезпечення реалізації державної політики у галузі мисливського господарства та полювання;
передача мисливських тварин, що перебувають у державній власності, у комунальну власність та приватну власність юридичних і фізичних осіб;
встановлення відповідно до цього Закону та інших актів законодавства порядку видачі дозволів на використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;
розроблення та здійснення загальнодержавних програм мисливського господарства;
забезпечення державного регулювання та контролю у галузі охорони, використання та відтворення мисливських тварин;
організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародного співробітництва у галузі мисливського господарства та полювання;
встановлення тарифів вартості послуг, які надаються мисливцям та іншим особам підприємствами державної форми власності;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, належить:
прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань ведення мисливського господарства та полювання, мисливського собаківництва, використання ловчих тварин;
визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, вартості картки на добування мисливських тварин;
визначення за погодженням центрального органу, що формує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, порядок видачі картки на добування та відстрільної картки мисливських тварин;
затвердження правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування;
встановлення порядку видачі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих тварин;
встановлення порядку видачі посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання, розроблення та затвердження відповідних навчальних програм з питань мисливського господарства та полювання;
здійснення інших повноважень, визначених законами України.

Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства у галузі мисливського господарства і полювання, належить:
погодження документів з питань надання у користування мисливських угідь;
здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі мисливського господарства і полювання;
підготовка проектів планів переселення мисливських тварин, організація роботи з їх штучного відтворення;
організація роботи з упорядкування мисливських угідь;
видача в установленому порядку документів на добування мисливських тварин, що перебувають у державній власності, за винятком тих, що знаходяться на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду;
ведення державного обліку чисельності і добування мисливських тварин, їх переселення, організація роботи з їх штучного відтворення;
видача посвідчень мисливця і щорічної контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання;
організація роботи з укладання з користувачами мисливських угідь договорів про умови ведення мисливського господарства та здійснення контролю за виконанням цих договорів;
ведення державного кадастру мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі та у напіввільних умовах;
розроблення в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань ведення мисливського господарства та полювання;
встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо використання мисливського фонду, а також прийняття рішення про припинення полювання у випадках, передбачених цим Законом;
розроблення проектів лімітів та норм використання мисливських тварин;
здійснення інших повноважень, визначених законами України.

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить:
здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства під час ведення мисливського господарства та полювання;
здійснення інших повноважень, визначених законами України.

Стаття 9. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання належить:
реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин;
організація і здійснення державного регулювання та контролю за охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин, веденням моніторингу, державного кадастру та державного обліку мисливських тварин, що перебувають у межах території Автономної Республіки Крим;
розроблення республіканських програм, пов'язаних з вивченням, охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин;
погодження питань щодо розміщення підприємств, інших об'єктів, які можуть негативно впливати на стан об'єктів тваринного світу та якість мисливських угідь;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 10. Повноваження обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі мисливського господарства та полювання
До повноважень обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі мисливського господарства та полювання належить:
забезпечення виконання державних та регіональних програм у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства;
встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо користування мисливськими угіддями;
забезпечення додержання вимог законодавства у галузі мисливського господарства та полювання;
взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань мисливського господарства та полювання;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 11. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання
До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить:
затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства;
вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання
До повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить:
організація та здійснення заходів щодо охорони мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин;
вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь;
реалізація інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 13. Громадські об’єднання мисливців
З метою задоволення своїх законних інтересів у здійсненні полювання, сприяння веденню мисливського господарства, розвитку мисливського собаківництва громадяни можуть добровільно об'єднуватись у громадські об’єднання мисливців.
Утворення та порядок діяльності громадських організацій мисливців регулюється законодавством про громадські об’єднання.

Розділ IІІ. ПОЛЮВАННЯ

Стаття 14. Право на полювання
Право на полювання в межах, визначених для цього мисливських угідь, мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку документи, що засвідчують право на полювання.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.
До полювання прирівнюється:
перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками чи ловчими тваринами або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня);
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Стаття 15. Здійснення полювання іноземцями
Іноземці можуть здійснювати полювання на території України відповідно до цього Закону. Документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України.
Умови організації та здійснення полювання іноземцями, розмір плати за надані послуги і добуту продукцію полювання визначаються відповідними договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними особами, які організовують для них полювання, та користувачами мисливських угідь.

Стаття 16. Документи на право полювання
Документами на право полювання для громадян України є:
посвідчення мисливця;
щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;
картка добування, відстрільна картка;
відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання;
паспорт на собак мисливських порід, ловчих тварин у разі їх використання під час полювання.
Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред'являти (надавати) їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Стаття 17. Способи полювання
Полювання може здійснюватися такими способами:
індивідуальне полювання;
колективне полювання;
колективне полювання з нагоничами (облавне полювання).
Полювання може здійснюватися з використанням:
мисливської вогнепальної зброї;
собак мисливських порід, ловчих тварин (за наявності паспортів на них);
сіток і пасток для відлову тварин живцем;
нетравмуючих капканів;
лука та арбалета виключно в умовах вольєрного полювання;
пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення;
мисливських вишок;
пахучих неотруйних приманок.
Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи уповноваженого працівника користувача мисливських угідь відповідних дозволів, виданих органом внутрішніх справ.

Стаття 18. Ліміти використання мисливських тварин, віднесених до мисливського фонду
Полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра, ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до лімітів, які затверджуються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері мисливського господарства за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями та органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Полювання на інших мисливських тварин, віднесених до мисливського фонду, регулюється нормами відстрілу, які встановлюються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства.

Стаття 19. Документи, які засвідчують право на добування мисливських тварин
Документи, які засвідчують право на добування мисливських тварин є:
картка добування;
відстрільна картка;
картка на селекційний відстріл;
картка на діагностичний відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи;
картка на відстріл для регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин.
Добування мисливських тварин, віднесених до мисливського фонду, з метою здійснення полювання відбувається за карткою добування, відстрільною карткою.
Картка добування та відстрільна картка діє протягом світового дня.
За карткою на добування здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.
За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську.
За карткою на селекційний відстріл, карткою на відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого виду мисливських тварин з метою селекційного відбору, ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності.
Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця картки добування або відстрільної картки добування інших мисливських тварин.
Картки добування та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них: відомостей про користувача мисливських угідь, прізвища та ініціалів мисливця, серії та номеру його посвідчення, строків полювання на кожний з видів (або групи видів) мисливських тварин, дозволених для добування, місця здійснення полювання з урахуванням лімітів та норм добування мисливських тварин.
Бланки карток добування, відстрільної картки видаються територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства користувачам мисливських угідь.
Картки добування та відстрільні картки видаються мисливцям користувачами мисливських угідь.
У разі проведення колективного (у тому числі облавного) полювання за однією карткою добування в журналі реєстрації мисливського господарства повинні бути зазначені дані про всіх, без виключення, учасників такого полювання. Місце проведення полювання, дата полювання, вид дозволеної для добування тварини (тварин) та номер картки добування, за якою здійснюється полювання повинні бути зазначені в щорічних контрольних картках обліку добутої дичини та порушень правил полювання мисливцям, що здійснюють колективне полювання за однією карткою на добування.
Відстрільна картка або картка добування, які видаються мисливцям, повинні бути підписані посадовою особою користувача мисливських угідь і скріплені печаткою.
Отримані для проведення полювання картка добування та відстрільна картка, з відміткою про його результати, мисливець зобов′язаний повернути користувачу мисливських угідь.

Стаття 20. Вартість документів на добування мисливських тварин віднесених до мисливського фонду
Картка добування та відстрільна картка видаються на платній основі.
Вартість картки добування та відстрільної картки мисливських тварин визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Вартість відстрільної картки не може перевищувати собівартість виготовлення бланку картки.
Картка на селекційний відстріл, картка на діагностичний відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи, картка на відстріл для регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин видаються безоплатно. У разі добування мисливських тварин за вказаними картками, які надаються відповідно до лімітів, користувач угідь закриває картку добування та сплачує її вартість.

Стаття 21. Строки полювання
Полювання може здійснюватися у такі строки:
на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів, нерзня, черні червонодзьобої лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім дупеля, кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - з 10 серпня по 31 грудня;
на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника – з 1 серпня по 31 січня;
на куріпку сіру, фазана – з 1 жовтня по 31 грудня;
на перепела – з 15 серпня по 30 листопада;
на самця козулі - з 1 травня по 31 грудня;
на самців лані, оленів європейського і плямистого, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, включаючи молодняк козулі, здатний до самостійного існування, - з 1 серпня по 31 січня;
на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана - з 1жовтня по 31 грудня;
на бабака - з 1 червня по 30 вересня;
на борсука - з 1 жовтня по 30 листопада;
на білку, бобра, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку американську, єнотовидного собаку, лисицю, вовка, шакала - з 1 жовтня по 31 січня;
на кроля дикого та зайця-русака - з 1 листопада по 31 січня.
Облавне полювання здійснюється у період з 1 листопада по 31 січня.
Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом. Строки, визначені цією статтею не поширюються на вольєрне полювання.

Стаття 22. Заборони щодо здійснення полювання
З метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється:
1) полювати без належного на те дозволу, а саме:
без документів, визначених статтею 14 цього Закону;
полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;
2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:
на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них;
на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин);
у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад;
в угіддях, не зазначених у дозволі;
на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.
3) полювання у заборонений час, а саме:
у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин;
у темний період доби.
4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме:
клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям, травмуючих капканів, а також сіток і пасток, не призначених для вилову тварин в живому вигляді без нанесення їм травм;
отруйних та анестезуючих принад;
живих сліпих чи знівечених тварин як принади;
електронних, електричних звуковідтворювальних приладів та пристроїв;
електричного обладнання для добування тварин;
штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування цілей, крім полювання у мисливських вольєрах;
дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин;
вибухових речовин;
з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном;
літаків та вертольотів;
немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони;
руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів;
газу та диму;
заливання нір звірів;
а також:
на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);
на пернату дичину, кроля дикого та зайця - русака з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (N 0000);
на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6 міліметра;
на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю, шротом;
полювання з мисливськими собаками, ловчими тваринами без наявності на них паспорта;
полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користувача угідь;
з глушниками і приладами нічного бачення.
5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у дозволі на їх добування;
6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;
7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;
8) полювання на заборонених для добування тварин;
9) збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів, самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських споруд, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства.
Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими.

Розділ IV. ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОРИСТУВАННЯ МИСЛИВСЬКИМИ УГІДДЯМИ

Стаття 23. Ведення мисливського господарства
Ведення мисливського господарства здійснюється особами, що набули мисливські угіддя в користування згідно з цим Законом.
Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.
Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь за місцем знаходження мисливських угідь.
Форма договору встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.
Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

Стаття 24. Порядок надання у користування мисливських угідь
Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Мисливські угіддя надаються у користування з метою надання права використання мисливських тварин, ведення мисливського господарства та полювання.
Мисливські угіддя надаються у користування на строк від 15 до 49 років.
Територія мисливських угідь, що надається користувачеві, повинна становити не менш 1000 гектарів, але не більше ніж 20 відсотків від загальних меж мисливських угідь Автономної Республіки Крим, області та м. Севастополя.

Стаття 25. Критерії погодження надання у користування мисливських угідь
Критеріями погодження надання у користування мисливських угідь є:
забезпечення користувачем мисливських угідь інвестування в розвиток мисливського фонду;
забезпечення користувачем мисливських угідь оптимальних економічних, природоохоронних та інших показників і заходів щодо раціонального використання мисливського фонду, охорони, збереження та розвитку мисливських тварин.

Стаття 26. Припинення права користування мисливськими угіддями
Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:
закінчення строку користування;
добровільної відмови від користування;
припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя;
систематичного невиконання обов'язків (приписів) щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Стаття 27. Плата за користування мисливськими угіддями
Користування мисливськими угіддями є платним.
Розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя, виходячи із меж таких мисливських угідь та їх бонітету, при цьому перший бонітет мисливських угідь має вищу ставку збору, а п’ятий бонітет – нижчу.
Розмір плати за користування мисливськими угіддями визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 28. Охорона і відтворення мисливських тварин
З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють відтворювальну ділянку не менш як 20 відсотків площі угідь, на яких полювання забороняється. Порядок встановлення відтворювальної ділянки для цієї мети встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Користувачі мисливських угідь здійснюють комплекс біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування.
Користувачі мисливських угідь встановлюють за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, пропускну спроможність мисливських угідь.

Стаття 29. Упорядкування мисливських угідь
Упорядкування мисливських угідь є обов’язковим і проводиться користувачем мисливських угідь один раз в 10 років.
Порядок проведення впорядкування мисливських угідь визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Проекти організації та розвитку мисливського господарства після їх розроблення погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. Проекти організації та розвитку мисливського господарства, розроблені відповідно до існуючих на момент їх реалізації вимог, вважаються дійсними до закінчення строку їх дії за умови відсутності зміни площі та меж мисливських угідь.

Стаття 30. Єгерська служба
З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на три тисячі гектарів лісових або п’ять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.

Стаття 31. Права та обов'язки користувачів мисливських угідь
Користувачі мисливських угідь та їх посадові особи, мають право:
користуватися мисливським фондом у межах мисливських угідь;
використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку;
розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації;
організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними; надавати повний комплекс послуг, пов'язаних зі здійсненням полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують;
отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших користувачів;
на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини;
регулювати чисельність диких тварин, проводити відстріл та відлов бродячих котів і собак, вживати невідкладних заходів для вилучення та ізоляції тварин, що мають ознаки хвороб, небезпечних для життя та здоров'я людей;
утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи напіввільних умовах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері мисливського господарства.
Користувачі мисливських угідь зобов'язані:
додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин;
виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин;
раціонально використовувати мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь;
проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;
негайно інформувати обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах ветеринарної медицини, санітарного та епідемічного благополуччя населення, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями;
мати обладнані згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчики для оброблення відстріляних на полюванні копитних мисливських тварин та забезпечувати проведення представниками органів державної ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи копитних мисливських тварин, призначених для використання на харчові цілі;
здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати єгерську службу;
додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної книги України і включених до переліку видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських угідь;
не допускати самовільного переселення або акліматизації тварин;
проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення;
здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони та відтворення тваринного світу;
самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і середовище їх перебування;
безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь, усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються мисливські тварини, представників органів, що здійснюють державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги.
У разі систематичного невиконання або порушення користувачем мисливських угідь зазначених вимог центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, може попередити користувача про необхідність усунення порушення у визначений термін чи заборонити використання мисливського фонду в угіддях цього користувача строком до двох років.
Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені законом права та обов'язки щодо використання мисливських тварин та користування мисливськими угіддями.

Стаття 32. Права і обов'язки мисливців
Мисливці мають право:
здійснювати полювання на підставі отриманих в установленому порядку документів на право добування мисливських тварин;
на отримання від користувачів мисливських угідь документів, що підтверджують законність придбання ними продукції полювання, здобутої на підставі документів, виданих цими користувачами;
розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або придбаними іншим способом в порядку визначеними цим Законом і доходами від їх реалізації.
Мисливці зобов'язані:
до початку проведення полювання ознайомитися з порядком поводження із зброєю та проведенням полювання;
дотримуватися вимог чинного законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, охорони і використання тваринного світу, встановлених правил, норм і строків добування мисливських тварин, а також правил пожежної безпеки і поводження зі зброєю;
дотримуватися ветеринарно-санітарних правил при транспортуванні, обробленні і переробці продукції полювання;
при завантаженні, транспортуванні, переробці, реалізації мисливських тварин чи їх частин або продукції, в тому числі переробленої в таксидермічних майстернях або цехах, або при транспортуванні знарядь добування мисливських тварин, мати при собі документи, що підтверджують законність їх придбання;
при знаходженні в мисливських угіддях, у тому числі на лісових або польових дорогах, або на дорогах загального користування з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами і іншими знаряддями добування звірів і птахів, чи з собаками або іншими хижими тваринами, або з продукцією полювання, а також при транспортуванні, переробці, реалізації мисливських тварин чи їх частин або продукції, в тому числі переробленої в таксидермічних майстернях або цехах, або знарядь добування мисливських тварин, на вимогу осіб, що здійснюють контроль в галузі охорони і використання тваринного світу, передавати для перевірки документи на право полювання, стрілецьку зброю або інші знаряддя добування звірів і птахів, продукцію полювання для здійснення перевірки, а також надавати можливість проведення огляду транспортних засобів.
Мисливці можуть мати й інші передбачені законодавством права і обов'язки щодо здійснення полювання і використання мисливських тварин.
Порядок поводження зі зброєю та проведення полювання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав і свобод людини.

Стаття 33. Гарантії і захист прав користувачів мисливських угідь
Права користувачів мисливських угідь охороняються законом.
Припинення права використання мисливського фонду або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках та в порядку, передбачених цим Законом.
У разі дострокового припинення права користування мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини їх користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом останніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону і відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшення середовища перебування тварин, а також повна вартість робіт з упорядкування цих угідь в межах заходів, визначених при упорядкуванні мисливських угідь. Зазначені витрати відшкодовуються за рахунок нового користувача цих угідь або органу, який прийняв таке рішення.
Порушені права користувачів мисливських угідь підлягають поновленню.
Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами, місцевими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень або в судовому порядку.
У разі закінчення строку користування мисливськими угіддями всі майнові питання, що виникають, користувач мисливських угідь вирішує згідно встановленого законодавством порядку та умов договору, укладеного таким користувачем мисливських угідь із територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Попередній користувач мисливських угідь, у випадку якщо за період користування він не допускав порушень умов договору, має першочергове право на повторне укладення договору з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь здійснюється в судовому порядку.
Стаття 34. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводяться незалежно від строків мисливського сезону працівниками, уповноваженими здійснювати охорону мисливських угідь, за карткою на селекційний відстріл, карткою на діагностичний відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за дозволом обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за письмовою заявою користувача мисливських угідь.
Відстріл мисливських тварин у встановлених ветеринарною службою вогнищах сказу та інших небезпечних захворювань здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи здійснюються відповідно до лімітів їх добування та з дотриманням правил полювання, встановлених цим Законом, і лише індивідуальним способом.
Тварини, добуті протягом мисливського сезону, вважаються добутими в межах ліміту цього мисливського сезону, а тварини, добуті в міжсезоння, - у межах ліміту наступного мисливського сезону.

Стаття 35. Регулювання чисельності, відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування
До хижих і шкідливих тварин, на яких поширюється дія цієї статті, відносяться: вовки, лисиці, єнотовидні собаки, шакали, бродячі собаки і коти, сірі ворони, сороки, граки та баклани великі.
Відстріл хижих і шкідливих тварин мисливці можуть здійснювати під час полювання на інші види мисливських тварин.
Відстріл та відлов хижих і шкідливих тварин не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях здійснюються мисливцями за карткою на відстріл для регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за дозволом обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за письмовою заявою користувача мисливських угідь.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачі мисливських угідь можуть безоплатно забезпечувати мисливців, які добувають зазначених тварин, набоями та іншим необхідним спорядженням, установлювати для них відповідні винагороди (пільги).
Добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і котів, шакалів, сірих ворон, сорок, граків, сойок та бакланів великих належить до службових обов'язків працівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь, і здійснюється без спеціального на це дозволу протягом року.
Добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування, а також збирання пташиних яєць здійснюються протягом року за дозволами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, які видаються у встановленому ним порядку.

Стаття 36. Поводження з собаками мисливських порід, іншими ловчими тваринами в мисливських угіддях.
Під час мисливського сезону допуск собак мисливських порід, ловчих тварин в мисливські угіддя здійснюється за письмовим дозволом користувача цих угідь із зазначенням в ньому місця, строку і мети допуску їх в угіддя.
Натаскування, наганяння, вимуштрування, польові випробування і змагання собак, інших ловчих тварин проводяться на окремих ділянках, виділених для цієї мети користувачем мисливських угідь за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, у строки, що встановлюються зазначеним органом.
Використання зброї під час проведення натаскування, наганяння, муштрування, польових випробувань і змагань мисливських собак дозволяється лише в строки, дозволені для полювання і за умови наявності у мисливця документів, передбачених статтею 17 цього закону.
Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собаки відловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласні організації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак. Безпородні собаки, що не мають на собі ошийників, ланцюгів, тощо можуть бути відстріляні.
Відловлені собаки залишаються у користувача мисливських угідь, де вони були відловлені, або в особи, яка їх відловила та утримує. Власники собак зобов'язані відшкодовувати витрати на тимчасове утримання собак.
Власники собак, які допустили їх у мисливські угіддя без нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і відшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьому збитки.
На мисливських собак, інших ловчих тварин, які використовуються для польових випробувань або полювання, власник повинен мати паспорт, або інший документ, що засвідчує право володіння цими тваринами.
Полювання може здійснюватися з мисливським собакою, що належить іншій фізичній чи юридичній особі, за наявності у мисливця паспорта на такого собаку.
Організація обліку племінних собак мисливських порід, ведення єдиної системи накопичення інформації з племінної справи (ведення єдиних племінних книг, видача на їх підставі родоводів єдиного зразка та паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів), здійснюються відповідними федераціями собаківництва. Затвердження нормативної документації з мисливського собаківництва (інструкцій, положень, правил випробувань тощо) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
На ловчих тварин паспорти видаються лише на підставі оформлених у встановленому порядку документів, що засвідчують законність набуття цих тварин з відміткою ветеринара.

Стаття 37. Вольєрне полювання

Вольєрне полювання може проводитися лише у мисливських вольєрах. Порядок проведення вольєрного полювання встановлює центральний орган виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Мисливські вольєри для полювання встановлюються в межах мисливських угідь.
Користувач мисливських угідь повинен забезпечувати безперешкодний доступ на територію мисливського вольєру представників державних органів, організацій і установ для виконання покладених на них обов'язків відповідно до вимог законодавства.
Утримання, розведення та комплексне використання мисливських тварин у мисливських вольєрах може здійснюватися у мисливських, наукових, селекційних, туристичних та інших цілях. Під час полювання у мисливському вольєрі дозволяється використовувати луки, арбалети.
Вилучення мисливських тварин, що утримуються у мисливському вольєрі, здійснюється протягом року за рішенням користувача мисливських угідь. У рішенні користувача мисливських угідь про вилучення мисливських тварин, що утримуються в мисливському вольєрі, вказуються їх види, кількість, терміни і способи їх вилучення, осіб відповідальних за організацію вилучення, порядок використання отриманої продукції полювання, інші умови вилучення мисливських тварин, в тому числі порядок і розцінки оплати за організацію полювання та її продукцію.

Стаття 38. Продукція полювання, мисливські трофеї
Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних мисливських тварин, добутих мисливцем під час полювання в установленому цим Законом порядку, є власністю мисливця.
Шкури, м'ясо, роги та ікла копитних мисливських тварин, добутих у процесі полювання, а також відловлені живі тварини здаються користувачеві мисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на придбання цієї продукції.
При цьому м'ясо копитних мисливських тварин може реалізовуватися учасникам полювання зі знижкою до 30 відсотків (частка мисливця).
Підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь зібрані скинуті роги лані, оленя, козулі, лося, загиблі тварини або їх частини, а також відловлені хворі чи травмовані живі тварини.
Користувач мисливських угідь з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, має право самостійно реалізовувати зазначену продукцію полювання (у тому числі мисливські трофеї) або здійснювати її переробку за наявності документів, що засвідчують законність її набуття, у порядку, встановленому законодавством.
Продукція полювання (у тому числі мисливські трофеї), яка знаходиться у юридичних і фізичних осіб без документів, що засвідчують законність її набуття, або продукція, добута з порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.
Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних мисливських тварин, підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості, номера картки добування, за якою вони добуті.
Порядок реєстрації мисливських трофеїв, форма та порядок видачі трофейних листів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
На вимогу мисливця, на підставі поверненого їм документу на добування мисливських тварин з відміткою про результат полювання, користувач мисливських угідь, який видав цей документ, зобов'язаний видати йому документ на трофеї – трофейний лист.

Стаття 39. Надходження коштів від ведення мисливського господарства
Кошти від реалізації мисливцям карток добування та відстрільних карток на добування мисливських тварин, продукції полювання (у тому числі живих мисливських тварин), надання послуг, інші надходження від ведення мисливського господарства зараховуються на рахунки користувачів мисливських угідь.
Користувачі мисливських угідь одержують від територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, картки добування на кабана, лані, оленів благородного та плямистого, козулі, лося, муфлона, білки, бабака, бобра, нутрії вільної, ондатри, куниць лісової за плату, розмір якої визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Кошти від реалізації користувачам мисливських угідь карток добування та відстрільних карток зараховуються на рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і використовуються на охорону та відтворення мисливського фонду. Зазначені кошти включаються до кошторису доходів і видатків центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і на цю суму зменшується обсяг його фінансування за рахунок Державного бюджету України.

Розділ V. КОНТРОЛЬ ЗА ПОЛЮВАННЯМ ТА ВЕДЕННЯМ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 40. Державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання
Державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів місцевими державними адміністраціями, іншими державними органами відповідно до законодавства.

Стаття 41. Громадський контроль за полюванням
Громадський контроль за полюванням здійснюється громадськими мисливськими інспекторами, які отримують посвідчення інспекторів після складання іспитів згідно порядку про складання іспиту громадськими мисливськими інспекторами , встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Повноваження громадських інспекторів з охорони довкілля визначаються положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідно до закону.

Стаття 42. Права працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, відповідно до законодавства, та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону мисливського фонду (в межах, закріплених за користувачами мисливських угідь) за винятком пунктів 1, 7, 8, 11, 13, 14, мають право:
1) давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Закону;
2) перевіряти документи на право полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів;
3) доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування;
4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;
5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил полювання та інших вимог, установлених цим Законом;
6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог;
7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об'єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
8) зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;
9) визначати розмір збитків, завданих мисливському господарству, за затвердженими таксами та методиками;
10) використовувати під час виконання службових обов'язків попутний транспорт і засоби зв'язку, що належать користувачу мисливських угідь;
11) анулювати видані ними дозволи на полювання та добування мисливських тварин в інших цілях;
12) викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог цього Закону;
13) перевіряти й безоплатно одержувати від суб'єктів господарювання, громадських об’єднань і фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства, мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання, перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції полювання;
14) розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з добуванням мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського господарства, у тому числі користування мисливськими угіддями, і накладати адміністративні стягнення;
15) на стимулювання та матеріально-технічне забезпечення діяльності в установленому законодавством порядку;
16) виконувати інші дії відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ;
17) використовувати відповідно до законодавства спеціальні засоби;
При виявленні центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства порушень користувачем мисливських угідь умов ведення мисливського господарства, передбачених нормативно-правовими актами, виноситься припис про усунення виявлених порушень та встановлюється термін їх усунення. Цей термін не може перевищувати 6 місяців.
Рейд очолює посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Права, визначені в пунктах 2-6, 8, 11 та 15 цієї статті, поширюються також на єгерів. Права, визначені в пунктах 2, 3, 5 та 15 цієї статті, поширюються також на громадських інспекторів з охорони довкілля та громадських мисливських інспекторів. Права, визначені в пунктах 2-6, 8, 14 та 15 цієї статті, поширюються також на державних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих, головних мисливствознавців та мисливствознавців держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону мисливського фонду під час виконання службових обов'язків, а також громадські інспектори з охорони довкілля та громадські мисливські інспектори під час проведення рейдів, пов'язаних з охороною мисливського фонду, можуть перебувати у мисливських угіддях зі зброєю (відомчою чи власною) незалежно від строків полювання за наявності у них службового посвідчення, а для громадських інспекторів - посвідчення громадського інспектора та письмового розпорядження (наказу) на проведення рейду. Рейд очолює посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Стаття 43. Правовий та соціальний захист працівників, уповноважених здійснювати державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи та єгері користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону мисливського фонду підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі на суму десятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вони займали, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, - на суму від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою залежно від ступеня втрати працездатності.
У разі загибелі єгеря та посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, посадової особи та єгеря користувача мисливських угідь, уповноважених на охорону мисливського фонду, у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за останньою посадою, яку він займав, за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
У разі нанесення посадовій особі або єгерю тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ними посадових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їм виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вони займали, за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб і в установленому порядку призначається пенсія по інвалідності.
У разі нанесення посадовій особі або єгерю тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що не перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їм виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Шкода, заподіяна майну посадової особи або єгеря або членам їх сімей у зв'язку з виконанням ними посадових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Річна заробітна плата посадової особи або єгеря, що береться для нарахування одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які отримала посадова особа або єгер за час роботи за останньою посадою за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи та єгері державних підприємств, уповноважені на охорону мисливського фонду, відносяться до державної лісової охорони та мають право на носіння форми встановленого зразка і вогнепальної зброї.

Стаття 44. Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання
Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, проводиться відповідно до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Про тваринний світ".
Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту продукцію полювання, може бути видано як винагороду безоплатно до 50 відсотків м'яса копитних мисливських тварин, а також пернату дичину, кролів диких, зайців-русаків та м'ясо інших їстівних хутрових звірів.
З метою стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, їм виплачується винагорода за рахунок коштів, отриманих від сплати штрафів за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, а також за рахунок коштів, отриманих від відшкодування збитків, нанесених в результаті порушення цього Закону. Загальна сума виплат, які спрямовуються на ці цілі, не повинна перевищувати 30 відсотків від суми сплачених штрафів і 10 відсотків від суми відшкодованих збитків.
Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту продукцію полювання, вона може бути видана як винагорода безоплатно.

Стаття 45. Застосування міжнародних договорів
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У ГАЛУЗІ ПОЛЮВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 46. Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання
Порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:
порушенні права державної власності на мисливських тварин;
порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин, правил регулювання їх чисельності;
перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин;
порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану;
використанні мисливських угідь не за призначенням;
порушенні вимог щодо охорони середовища перебування мисливських тварин;
порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в напіввільних умовах;
виготовленні, перевезенні, збутті та застосуванні заборонених знарядь добування тварин;
придбанні, перевезенні, переробці та збутті незаконно добутої продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних майстернях та цехах переробки без зазначення законності її набуття;
самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;
неподанні в установленому порядку або приховуванні, спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування мисливських тварин;
невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршенню середовища їх перебування;
порушенні порядку придбання чи реалізації, транспортування, переробці продукції полювання, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої продукції полювання, включаючи мисливські трофеї;
порушенні прав користувачів мисливських угідь;
порушенні правил техніки безпеки та поводження зі зброєю на полюванні;
перешкоджанні здійсненню державного контролю в галузі мисливського господарства та полювання, контролю користувачів угідь за додержанням чинного законодавства з питань полювання;
порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку видачі родоводів і паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих тварин.
Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них продукція або засоби полювання, які були виявлені у правопорушника без належних документів, що підтверджують законність їх набуття, володіння ними або використання, підлягають вилученню. Питання щодо наступного використання чи знищення всього вищезазначеного вирішується уповноваженими державними органами в установленому законодавством порядку.
У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.
Стаття 47. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.
Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або з його вини стала непридатною для використання) порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):
лось: м'ясо - 195 кілограмів, шкура - 35 кілограмів;
олень європейський: м'ясо - 120 кілограмів, шкура - 20 кілограмів;
олень плямистий: м'ясо - 75 кілограмів, шкура - 15 кілограмів;
кабан: м'ясо - 90 кілограмів, шкура - 10 кілограмів;
лань: м'ясо - 60 кілограмів, шкура - 5 кілограмів;
козуля, муфлон: м'ясо - 25 кілограмів, шкура - 3 кілограми;
бобер,барсук: м'ясо - 10 кілограмів;
заєць-русак, бабак: : м'ясо 5 кілограм
лебідь, дрофа: м'ясо - 5 кілограмів;
гуси: м'ясо - 3 кілограми;
фазан, кріль дикий: м'ясо - 2 кілограм;
качки, лиска: м'ясо - 1 кілограма;
інша дрібна перната дичина: м'ясо - 0,5 кілограма.
Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки.

77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX