Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ




СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
НОВИНИ ГАЛУЗІ

Чому всихають сосни або невеселі роздуми про майбутнє лісів України


Назад Назад

Видатний польський філософ і діяч в галузі охорони природи Ян Павліковський писав, що зовнішній вигляд нашої землі є свідченням духовної культури народу. Жахливий стан наших лісових ландшафтів в останні десятиріччя свідчить про те, що ця культура перебуває в глибокому занепаді. Невід’ємним елементом сучасних лісових екосистем України є куртини засохлих сосен із порижілою хвоєю, які досить широко поширились в лісових масивах від кордону з Польщею до кордону з Росією. Такого явища раніше ніколи не було зафіксовано за всю історію лісівництва. Жах ситуації в тому, що з кожним роком таких ділянок стає все більше . Моторошна картина сучасного стану наших лісів викликає глибоке занепокоєння про їх майбутнє. Причини цього жахливого явища офіційно не названі і, відповідно, не розроблені заходи щодо його подолання і упередження подальшого розвитку.


З першого погляду важко зрозуміти чому під загрозою вимирання в Україні опинилась сосна звичайна, яка порівняно з іншим видами дерев найкраще пристосована до наших екологічних умов. Однак, якщо взяти до уваги все зростаючий антропогенний пресинг на лісові екосистеми, то порушення гармонії між популяціями сосни і оточуючим середовищем не буде виглядати неочікуваним.

Експлуатація лісових ресурсів в Україні, починаючи з другої половини XVI століття завжди була хижацькою, а в останні десятиліття вона вийшла за межі здорового глузду і є одним з найбільш ганебних явищ в історії незалежної України.

Україна – малолісна країна. ЇЇ лісистість становить лише 14% (лісистість Європи – 35,4%). На лісові культури (насаджені ліси) припадає понад 50%. Середній вік лісів України – 35-40 років, середній запас деревини – 186 м3/га, при цьому середній запас придатних для експлуатації стиглих та перестиглих деревостанів становить 242 м3/га. Для порівняння вкажемо, що середній запас деревини в нормальному стиглому лісі становить 400-500 м3/га. Наведені цифри яскраво свідчать про те, що лісові ресурси України є вкрай виснаженими. Такий спадок отримала Україна від Радянського Союзу. Радянський період був часом значної експлуатації лісових ресурсів, однак, у порівнянні з нашими днями, це була ще досить нормальна взаємодія між людиною і лісом. 60-70% всіх потреб в деревині Україна задовольняла за рахунок сировини, завезеної з Російської Федерації. В перші роки незалежної України її влада мала б розв’язати стратегічну для малолісної держави проблему заміщення імпорту російської деревини однак, замість цього ця малолісна держава забезпечує своєю деревиною – найціннішим ресурсом України (!) – країни, лісистість яких є значно вищою від нашої – Польщу, Італію, Швецію, Туреччину.

Деревина становила 70% всіх товарів,які вивозились з України через західний кордон в 90их роках минулого століття. В період переходу від радянської до незалежної України лишилось лише 7% стиглих та перестиглих придатних для експлуатації лісостанів. На сьогоднішній день вже винищено всі дерева товарного вигляду в експлуатаційних лісах ІІ групи. Ми стали свідками небувалих інтенсивних рубок в лісах І групи, які призначені для рекреації та виконання ґрунтозахисних, водозахисних, кисневотвірних та інших, пов’язаних із поліпшенням оточуючого середовища функцій. Оскільки проведення суцільних рубок в таких лісах не передбачено, все це проводиться під виглядом так званих санітарних рубок та рубок догляду, які набрали небаченого розмаху в Україні. Вирубки ведуться не лише в рекреаційних лісах, а й на природно-заповідних територіях. За даними Київського еколого-культурного центру, в Національних природних парках щорічно вирубувалось 328289,4 м3 деревини на площі 18720,8 га. В середньому, в одному Національному природному парку вирубувалось 12520,8 м3 деревини на площі 670,5 га. Вирубано 3000 га пралісів в лісових заказниках Українських Карпат.

При всіх недоліках радянського лісового господарства такого хижацького винищення лісів тоді не було. Навпаки, лісове відомство турбувалось про збереження найкращих лісових масивів з елітними деревами. В 80их роках минулого століття найвидатніші вчені лісівники провели унікальну роботу по відбору найбільш цінних деревостанів і, створенню лісових генетичних резерватів. Люди, жадібні до наживи, в наш час винищили більшу частину резерватів та постійних лісонасіннєвих ділянок, які служили джерелом елітного насіння для закладання лісових культур, а уряд М. Азарова ліквідував лісо насіннєві станції, які опікувались заготівлею найкращого насіння лісових дерев.

Сучасна Україна перетворилась на величезну фабрику по винищенню лісів, де невпинно працюють бензопили та лісовози. Можна уявити наскільки збагатились статки тих людей, які торгують найціннішим національним надбанням України, що належить не лише нашим сучасникам, а й майбутнім поколінням. При цьому внесок лісового сектору в економіку України є мізерним, а лісове господарство – збиткове для власника лісів – українського народу, який у багатьох колись лісистих місцевостях позбавлений навіть елементарної можливості займатись збиранням грибів та ягід.

Окрім прямої екологічної шкоди, надмірне вирубування лісів призводить до екологічних катастроф. Поряд із руйнівними паводками та ерозією ґрунтів, ми в Україні є свідками нової досі не знаної екологічної катастрофи, пов’язаної з усиханням сосен.

На знімках лісових регіонів, зроблених космічними супутниками, наглядно видно величезну кількість лісових вирубок, які сумарно створюють ефект лисої України. Хто бачив ці вирубки безпосередньо на поверхні землі, той не міг не відмітити, що у більшості випадків вони, як правило, захаращені хмизом та рештками дерев, не придатними для використання. Саме таке середовище є ідеальною нішею для розвитку та розмноження короїдів. Розмножившись на занедбаних вирубках, ці крихітні жучки переміщуються спочатку до хворих, а потім і до здорових сосен і швидко знищують їх. Шкідливу діяльність короїдів посилюють патогенні гриби, яких вони переносять.

Короїди – невід’ємний елемент лісових екосистем. Однак, при відсутності значних антропогенних впливів, їх діяльність не призводить до катастрофічних наслідків, оскільки чисельність їх популяцій регулюється комахоїдними птахами.

Масштабне вирубування лісів в Україні привело до масового винищення гніздових станцій комахоїдних птахів і створило надзвичайно сприятливі умови для небувалого розмноження короїдів.

Щоб зупинити подальше винищення лісових екосистем України необхідно не лише зменшити осередки розмноження короїдів у вигляді відмерлих сосен та захаращених вирубок, а й покласти край хижацькому винищенню лісів. Якщо вже звичайні лісоутворюючі види, як сосна звичайна, не витримують хижацького поводження з лісами, то що вже говорити про рідкісні та зникаючі види рослин і тварин, які внесені до Червоної книги України.

Україна, ратифікувала Бернську конвенцію про охорону видів рослин і тварин та середовищ їх існування в Європі, одним із положень якої є проведення екологічних експертиз при проведенні лісогосподарських робіт.

Однак на практиці це положення грубо ігнорується. Разом з вирубаними деревами безжалісно винищуються гніздові стації десятків і сотень видів звірів і птахів та унікальні осередки зростання рідкісних видів рослин, поставивши на межу виживання популяції багатьох живих організмів, внесених до Червоної книги України. Іде справжній геноцид проти всіх живих істот, включаючи людину, в якої забирають її природне право на життя в здоровому та гармонійному середовищі.

Сучасна екологічна ситуація в Україні нагадує наступ дикого капіталізму на природу в Сполучених Штатах Америки в позаминулому та на початку минулого століття. Винищення американських лісів тоді викликало великий спротив суспільства. Американські екофілософи Джордж Марш, Гіфор Пінчот, Олдо Леопольд, Джон Муїр, Ральф Емерсон, Генрі Торо виступили на захист природи, розробивши філософські та наукові принципи невиснажливого природокористування, які лягли в основу американської системи охорони природи – однієї з найкращих у світі.

Прогресивні ідеї екофілософів мигли б залишитись лише розумними думками, викладеними лише на папері. Вони втілились в життя завдяки тому, що Сполученими Штатами Америки на той час керували розумні та патріотичні люди. Особливо хотілося б відмітити президента Теодора Рузвельта.

Щоб упередити винищення американських лісів, він вилучив із господарського використання як землі запасу ліси на площі 194 000 000 акрів, де пізніше були створені лісові резервати. Площа створених Рузвельтом резерватів більша від площі Франції, Бельгії та Нідерландів разом узятих. «Наші секвоєві ліси потребують такої ж турботи, як найкрасивіший із наших соборів» – писав Теодор Рузвельт.

Чудовий приклад для наших державних діячів, які декларують свою прихильність до цінностей західного світу! Голові РНБО Президенту України Петру Порошенку та секретарю цієї організації Олександру Турчинову варто усвідомити всю небезпеку від екологічної кризи, викликаної пере експлуатацією лісів і видати розпорядження щодо вилучення із головного лісокористування всіх природних лісів України, передбачивши наведення порядку на вирубках та в місцях масового відмирання дерев.

Охорона лісів не означає відмови від ведення лісового господарства. Лісозаготівля може бути допустимою в обмеженому об’ємі лише на землях лісокультурного фонду. При цьому вирубці лісів повинна передувати екологічна експертиза. Лісове господарство – це не хижацьке винищення дерев з метою одержання миттєвого пробутку, а догляд за лісовими культурами молодого віку, які як правило, перебувають в занедбаному стані в заростях чагарників та бур’янів. Потрібно відновити науковий підхід до відбору насіння для закладання лісових культур та селекційну роботу. Однак, навряд чи варто розраховувати на прогрес в цій галузі, оскільки все це потребує величезних капіталовкладень.

«Коли вирубують живе дерево, в цьому є щось майже трагічне» – писав видатний екофілософ Генрі Торо. Ще більш трагічним є варварське вирубування мільйонів дерев в самому центрі Європи на початку XXI століття, що невпинно наближає нас до масштабної екологічної катастрофи.
01/11/2017
В.І. Мельник
голова секції природно-заповідних територій Українського товариства охорони природи,
доктор біологічних наук, професор, заслужений природо охоронець України

За матеріалами сайту:  http://lesovod.blogspot.com/

 

 
77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX