Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ




СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
НОВИНИ ГАЛУЗІ

Більше простору для чорного лелеки


Назад Назад

Ухвалені Кабінетом Міністрів рік тому Санітарні правила у лісах поліпшили охорону природи

Важко знайти в Україні людину, яка не бачила б білого лелеки (він же бусол, боцян, бузьок, чорногуз, гайстер тощо), який сміливо будує гнізда посеред населених пунктів і зграями супроводжує сільгосптехніку, поїдаючи потривожених комах. На думку координатора обліків лелеки білого Віталія Грищенка, в Україні щороку гніздиться 30—35 тисяч пар цих птахів.

Так само важко знайти в Україні людину, яка бачила б лелеку чорного. Бо цей птах, на відміну від побратима, сторожкий, лякливий, гніздиться в глухому лісі й шуму не любить. За даними Червоної книги України, цих птахів у нас лише 400—450 пар. Книга пише, що збільшенню їхньої чисельності заважає «деградація місць гніздування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі лісостепу».

Логічно, що для охорони виду потрібно ліс не рубати, болота не чіпати. Тож улітку 2016-го громадські організації порекомендували створити навколо гнізд чорного лелеки, місць розмноження інших рідкісних тварин та галявин зі зникаючими рослинами охоронні зони. Це відображено в нових Санітарних правилах у лісах України, які Кабінет Міністрів затвердив 26 жовтня 2016 року. За пропозицією екологістів, правила обмежують лісоповал на заповідних територіях, заборонено санітарні рубки в сезон тиші (з 1 квітня по 15 червня), не можна нищити дуплисті й окремі сухостійні дерева, важливі для охорони біорізноманіття тощо.

Усі ці нововведення, які давно вже застосовують у Європі, відповідають рекомендаціям Бернської конвенції про охорону дикої флори, фауни й природних середовищ існування.

У санправилах зроблено й інші зміни, запропоновані самими лісоводами, які стосуються ведення лісового господарства, але йдеться не про них.
Є позитивний результат

Нові Санітарні правила в лісах України чинні понад рік, однак можна з упевненістю сказати, що вони вже непогано зарекомендували себе в природоохоронній практиці.

Рік тому, 5 січня 2017-го, у статті «Радіуси безпеки» «УК» повідомляв про перші 40 створених охоронних зон. Наприкінці 2017-го такі зони створили шість обласних управлінь лісового та мисливського господарства з 22, Карпатський біосферний заповідник, Міжрічинський регіональний ландшафтний парк, три національні природні парки системи Держлісагентства (з шести), 35 нацпарків системи Мін­природи з 37, Боярська лісодослідна станція, 29 лісгоспів (з 270) та Київська міськрада у приміських лісах столиці. Загалом навколо гнізд будо створено понад 1290 таких зон.

Багато це чи мало? Якщо в розрахунках відштовхуватися від даних про чисельність рідкісних видів птахів Червоної книги України, то охоронними зонами взято під захист 40—50% місць гніздування чорного лелеки, 25—30% орлана-білохвоста, 5—10% змієїда. Охоронні зони захищають гнізда пугача, малого і великого підорлика, короткохвостого дятла та інших пернатих, токовища глухарів і тетеруків.

У Польщі, що має меншу площу лісів, ніж Україна, ще у 2008 році налічувалося 3060 охоронних зон для птахів.

У заказниках не рубати

Як показує комплексна перевірка 82 лісових заказників Київської області та Києва, проведена в кінці 2016-го — на початку 2017 року Київським еколого-культурним центром, катастрофічних для цих заповідних територій суцільних вирубувань після запровадження нових Санправил в лісах не вели. Це дуже добре, адже саме через такі вирубування в минулі 10—15 років втратили повністю або значною мірою екологічну цінність 15% навколостоличних лісових заказників (докладно про це «УК» повідомляв у статті «Хто нищить найціннішу природу» 15 липня 2017 року).

Майже на всіх заповідних об’єктах Київщини торік було дотримано важливої для виживання фауни сезону тиші. Хочеться вірити, що такий позитив був і в заказниках інших областей.

Створення охоронних зон, збереження лісів на заповідних об’єктах і тиша у період розмноження — визначне досягнення охорони дикої природи України за останні 10—15 років. Це стало можливим завдяки послідовній державній політиці й тісній співпраці громадських організацій та урядових установ. Після затвердження Санправил 29 грудня 2016 року міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак підписав наказ «Про додаткові заходи щодо збереження рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин», спрямований на створення охоронних зон для понад 80 видів рідкісних рослин і 80 видів рідкісних тварин у національних парках і біосферних заповідниках. А 20 січня 2017-го аналогічний наказ про створення охоронних зон затвердило Держлісагентство. У підготовці проектів усіх документів та їх реалізації брали участь активісти Київського еколого-культурного центру, Українського товариства охорони птахів і ЕкоПраво-Київ та інших громадських організацій. Це сприяло створенню понад 970 охоронних зон для рослин та понад 1800 для тварин (не рахуючи птахів).

Зробити ще кращими

Однак практика використання нових Санітарних правил в лісах України виявила й деякі їхні недоліки. Наприклад, з незрозумілої причини в число заповідних територій, у яких заборонено суцільні рубки, не потрапили гідрологічні заказники. Хоч саме вони рятують наші річки від осушення.

Треба також прописати у правилах рекомендацію залишати якнайбільше мертвої деревини. Це лише на перший погляд здається, що ліс із поваленими деревами, хмизом, сухостоєм недоглянутий чи неприбраний. Як показують дослідження провідного українського фахівця в галузі захисту лісу доктора наук Валентини Мєшкової, шкідники лісу майже не використовують мертву деревину для розмноження. І навпаки, вона дуже корисна для розмноження ворогів шкідників лісу. Тому давно пора збільшити норму накопичення мертвої деревини з нинішніх трьох кубометрів на гектар до 30.

Варто запровадити охоронні зони не тільки навколо гнізд і токовищ, а й місць мешкання інших рідкісних видів тварин (ссавців, рептилій, амфібій, комах, молюсків), популяцій рідкісних видів рослин, грибів і папоротей.

Варто сказати про спроби деяких лісників ревізувати природоохоронні норми Санітарних правил. На думку ревізорів, треба зняти всі обмеження на санітарні рубки, бо це заважає боротися з усиханням сосняків. Але це не так. Відповідно до новітніх досліджень українських і польських науковців, санітарні рубки, особливо суцільні, — неефективний засіб боротьби зі шкідниками лісу. Вони сприяють подальшому висиханню і загибелі дерев. Тож треба не правила змінювати, а стратегічно розв’язувати проблему всихання соснових лісів через створення різнопорідних і різновікових насаджень. Такі насадження стійкі й до шкідників, і до змін клімату.

А тактично — затвердити Тимчасові рекомендації щодо проведення першочергових заходів у соснових лісах, пошкоджених короїдами, розроблені науковцями Харківського НДІ лісового господарства та меліорації під керівництвом професора Мєшкової. Про ці проблеми ми розповідали у статті «Секретний короїд» 10 листопада 2017 року.

Там, де ліси мають не господарське, а суто природоохоронне значення, із всиханням боротися взагалі немає сенсу. Це нормальний природний процес — сукцесія. Один тип природного ландшафту просто зміниться на інший.

Насамкінець. Є в екологістів і несподівана пропозиція, як Правила зробити ще й антикорупційним інструментом. Щоб санітарно-оздоровчі заходи не перетворювалися на комерційну заготівлю деревини, вони пропонують внести доповнення, згідно з якими вся зрубана під час санітарно-оздоровчих заходів деревина має залишатися в лісі. Як, наприклад, в заказниках (резерватах) Польщі. Навіть якщо дерево вражене короїдом, спиляти його, зачистити від кори й залишити стовбур гнити в лісі. Нехай збагачує ґрунт і дає життя новому поколінню. 

Олег ЛИСТОПАД. «Урядовий кур'єр» від 5 січня 2018 року №3 (6119) сторінки 1,5

За матеріалами сайту:  http://lesovod.blogspot.com/

 
77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX